1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Ухвала суду



У Х В А Л А

18 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 9901/73/20

Провадження № 11-140заі20

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Золотнікова О. С.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянула матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 24 березня 2020 року у справі № 9901/73/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання протиправними дій та

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до ВРП, у якому просив визнати протиправними дії щодо залишення без розгляду та повернення його скарги від 02 лютого 2020 року (вх. № 789/0/7-20 від 03 лютого 2020 року), поданої до ВРП стосовно неналежної поведінки суддів під час розгляду Господарським судом міста Києва справи № 910/6889/13.

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24 березня 2020 року відмовив у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Не погодившись із таким рішенням, ОСОБА_1 03 квітня 2020 року подав через Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду на вказане судове рішення апеляційну скаргу.

14 квітня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла справа № 9901/73/20 разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 .

Суддя Великої Палати Верховного Суду ухвалою від 27 квітня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без руху, у якій роз`яснив, що на усунення недоліків апеляційної скарги скаржнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 2102 грн.

07 травня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої було долучено квитанцію від 07 травня 2020 року № 0.0.1698326663.1 про сплату судового збору.

Відповідно до частини третьої статті 292 КАС України Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.

Апеляційну скаргу позивач подав протягом установленого частиною першою статті 295 КАС України строку на апеляційне оскарження, ця скарга відповідає вимогам щодо форми та змісту, передбаченим статтею 296 цього Кодексу, а тому перешкод для відкриття апеляційного провадження у справі немає.

Відповідно до частини третьої статті 311 КАС України Велика Палата Верховного Суду як суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження), якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають участі сторін.

Оскільки в цій справі предметом апеляційного перегляду є ухвала про відмову у відкритті провадження, то Велика Палата Верховного Суду в межах поданої апеляційної скарги лише перевіряє правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, при цьому фактичні обставини справи в такому випадку не підлягають з`ясуванню та оцінюванню.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження в судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.


................
Перейти до повного тексту