Постанова
Іменем України
28 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 621/2063/17
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/818/1785/19
Провадження № 51 - 6419 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів: Матієк Т.В., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Замкового І.А.,
прокурора Єременка М.В.,
засудженого ОСОБА_1 в режимі відеоконференції,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220300000882 від 13 вересня 2017 року, щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Комсомольське Зміївського району Харківської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Зміївського районного суду Харківської області від 16 січня 2012 року за ст. 185 ч. 2, ст. 185 ч. 3, статтями 70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць, звільненого 10 грудня 2014 року по відбуттю строку покарання,
за ст. 186 ч. 3 КК України,
за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Кравченко Т.І. на вирок Зміївського районного суду Харківської області від 18 лютого 2019 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Зміївського районного суду Харківської області від 18 лютого 2019 року ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 3 КК України, виправдано та засуджено за ст. 15 ч. 2, ст. 186 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 вказано рахувати з 18 лютого 2019 року.
На підставі ст. 72 ч. 5 КК України у строк покарання ОСОБА_1 зараховано попереднє ув`язнення з 15 вересня 2017 року по 06 грудня 2017 року та з 27 грудня 2018 року по 17 лютого 2019 року з розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він
12 вересня 2017 року приблизно о 23 годині в стані алкогольного сп`яніння, ігноруючи зауваження сторонньої особи, усвідомлюючи, що його дії помічені і розцінюються як викрадення, шляхом розбиття вікна проник до приміщення " Будинку молитви " за адресою: Харківська область, Зміївський район, смт Слобожанське, вул. Дружби, 10, звідки повторно відкрито викрав електроінструменти загальною вартістю 2156 гривень, однак злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі ОСОБА_1, оскільки при виході з приміщення через вікно його затримали працівники поліції.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 22 жовтня 2019 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, а апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника - адвоката Кравченко Т.І. - без задоволення.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_1 та в його інтересах адвокат
Кравченко Т.І., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просять скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважають, що дії ОСОБА_1 неправильно кваліфіковано за ст. 15 ч. 2,
ст. 186 ч. 3 КК України і такі його дії слід кваліфікувати за ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч. 3 КК України, оскільки свідок ОСОБА_2 не бачив як ОСОБА_1 проник до приміщення " Будинку молитви ", умисел на викрадення чужого майна у ОСОБА_1 виник вже в приміщенні " Будинку молитви", а проник він до цього приміщення з іншою метою, щоб відправити обряд поминання померлої матері. Зазначають, що показання свідка ОСОБА_2 судом першої інстанції у вироку відображено неправильно, а апеляційний суд його безпосередньо не допитав. Указують на те, що технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове засідання від 06 лютого 2019 року, не містить запису допиту свідка ОСОБА_2 .
Заперечень на касаційні скарги засудженого та захисника від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_1 у судовому засіданні висловив доводи на підтримання своєї касаційної скарги та вважав касаційну скаргу свого захисника обґрунтованою і просив їх задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні вважав касаційні скарги засудженого та захисника обґрунтованими в частині порушення вимог закону про відсутність запису судового засідання суду першої інстанції з допитом свідка, просив з цих підстав скасувати вирок та ухвалу та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Доводи касаційних скарг про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є обґрунтованими.
Конституцією України встановлено основні засади судочинства, у тому числі, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами
(ст. 129 ч. 3 п. 6).
Згідно зі ст. 27 КПК України така загальна засада кримінального провадження як гласність і відкритість судового провадження та повне фіксування технічними засобами судового засідання і процесуальних дій складається з трьох елементів:
1) гласність судового провадження; 2) відкритість судового провадження; 3) повне фіксування судового засідання за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.
Відповідно до вимог ст. 107 ч. 4 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.