Постанова
Іменем України
27 травня 2020 року
м. Київ
справа № 279/1021/16-к
провадження № 51-1333 км 20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Чистика А. О.,
суддів Бородія В. М., Мазура М. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Черниш А. І.,
прокурора Кузнецова С. М.,
захисника (в режимі відеоконференції) Крейдіна С. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора Мякішева Віталія Леонідовича та представника потерпілої ОСОБА_1 - Потопальського Миколи Володимировича на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 вересня 2019 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015060060001394 від 08 листопада 2015 року, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ковалі Коростенського району Житомирської області, який згідно матеріалів кримінального провадження зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 30 червня 2016 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК України), та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 01 вересня 2016 року апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката Крейдіна С. О. задоволено частково.Вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 30 червня 2016 року стосовно ОСОБА_2 скасовано і призначено новий розгляд в суді першої інстанції.
Вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 вересня 2019 року ОСОБА_2 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та виправдано. Вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.
Згідно з цим вироком, органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачувався в тому, що він, в період з 22:00 год. 07 листопада 2015 року по 06:00 год. 08 листопада 2015 року, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, на подвір`ї домогосподарства в с. Ковалі Коростенського району Житомирської області умисно наніс ОСОБА_3 невстановленим предметом численні удари, внаслідок яких потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя та знаходяться в причинному зв`язку з настанням смерті потерпілого ОСОБА_3, а також тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя, які не перебувають в причинному зв`язку з настанням смерті.
Житомирський апеляційний суд ухвалою від 11 грудня 2019 року апеляційну скаргу прокурора та представника потерпілого залишив без задоволення, а вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 вересня 2019 року - без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вказує на вибірковий підхід суду до оцінки доказів, відсутність мотивування та підстав для виправдання обвинуваченого. Посилається на те, що огляд місця події було проведено на підставі добровільної згоди обвинуваченого. Наголошує, що огляд місця події безпосереднього вчинення злочину у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей у ЄРДР. Зазначає, що апеляційним судом не було безпосередньо досліджено всіх доказів сторони обвинувачення та не спростовано доводи апеляційної скарги прокурора.
У касаційній скарзі представник потерпілої, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає, що докази стороною обвинувачення здобуті без істотних порушень, оскільки до домоволодіння ОСОБА_2 працівники поліції зайшли за згодою власника. Не погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанції, вважає їх не мотивованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор Кузнецов С. М. вважав рішення судів обґрунтованими, подані касаційні скарги не підтримав та просив залишити їх без задоволення.
Захисник Крейдін С. О. вважав рішення судів законними та обґрунтованими, проти касаційних скарг заперечував та просив залишити їх без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Під час перегляду судових рішень в касаційному порядку Суд виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК України мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.
Так, відповідно до ст. 86 КПКУкраїни доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 87 КПК України докази, отримані внаслідок здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу є недопустимими.
В силу ч. 3 ст. 62 Конституції України, положень ст. 17 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Відповідно до ст. 17 КПКУкраїни, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи.
За ст. 22 КПКУкраїни, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.