Постанова
Іменем України
01 червня 2020 року
м. Київ
справа № 396/1517/18
провадження № 61-6240св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Росія",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Кіселика С. А., Дьомич Л. М., Єгорової С. М., від 14 лютого 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія" (далі - СТОВ "Росія") про припинення договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації.
В обґрунтування позову вказав, що 30 травня 2008 року між ним і СТОВ "Росія" було укладено договір оренди земельної ділянки площею 8,92 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3524010000:02:002:0063, розташованої на території Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області. Одразу після укладення вказаного договору він передав земельну ділянку в користування відповідачу, а відповідач в свою чергу її прийняв, приступив до використання та починаючи з 2008 року сплачував орендну плату. 23 березня 2012 року договір зареєстрований управлінням Держкомзему у Новоукраїнському районі Кіровоградської області за № 352400004001167.
Проте, на його переконання, договір оренди земельної ділянки припинив свою дію після закінчення 10-річного строку, який розпочався з моменту його укладення, а не з моменту державної реєстрації, оскільки державна реєстрація вказує на чинність договору (набрання юридичної сили) і не може змінювати момент його укладення.
27 квітня 2018 року він направив поштою на адресу відповідача лист-повідомлення (заперечення), яким відмовився поновлювати договір оренди земельної ділянки на новий строк.
Оскільки спірний договір не було поновлено з відповідачем на новий строк на тих же умовах, тому наявні підстави для визнання такого договору припиненим та скасування його державної реєстрації.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області у складі судді Шепетька В. І. від 13 вересня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано припиненим з 17 червня 2018 року договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та СТОВ "Росія", площею 8,92 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3524010000:02:002:0063, розташованої на території Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області та скасовано державну реєстрацію цього договору.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що саме відповідач, навмисно та недобросовісно діючи, ухилився від свого обов`язку реєстрації речового права на оренду земельної ділянки, таке тривале затягування державної реєстрації не пов`язане не із непереборними обставинами, а викликане бажанням орендаря штучно продовжити строк дії договору оренди земельної ділянки. В той же час орендодавець вправі був законно очікувати на строк дії договору оренди протягом 10 років, зважаючи на те, що сам орендар протягом 2008-2011 років виплачував орендну плату. Права та обов`язки учасників правочину виникли з моменту підписання договору, так як саме з цього часу позивач фактично передав відповідачеві земельну ділянку і останній сплачував орендну плату з року укладення договору, тому строк його дії розпочався з моменту виникнення прав та обов`язків сторін, тобто з дати підписання договору.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 14 лютого 2019 року задоволено апеляційну скаргу СТОВ "Росія", скасовано рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 13 вересня 2018 року та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що строк дії оспорюваного договору оренди земельної ділянки почався з моменту його державної реєстрації, тобто з 23 березня 2012 року, а не з дати його укладання - 17 червня 2008 року, оскільки при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо початку дії його строку саме з моменту державної реєстрації. Позивач не був позбавлений можливості здійснити державну реєстрацію спірного договору особисто, а не покладатися на відповідача. На момент пред`явлення позову строк дії договору оренди земельної ділянки не припинив свою дію, а тому позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у березні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що волевиявлення позивача як орендодавця в момент укладення спірного договору було спрямоване на те, що строк дії цього договору починається саме з моменту його укладення, а не державної реєстрації. Отримуючи орендну плату за договором з 2008 року, позивач був упевнений у реєстрації відповідачем вказаного договору саме у цей період. Дізнавшись про проведення державної реєстрації договору у 2012 році, позивач не вважав свої права порушеними, оскільки був упевнений, що дія договору закінчиться у 2018 році.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 27 березня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
У травні 2019 року СТОВ "Росія" подано відзив на касаційну скаргу, мотивований незгодою із її доводами та законністю й обґрунтованістю оскаржуваного судового рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
17 червня 2008 року між ОСОБА_1 і СТОВ "Росія" укладено договір № 475 оренди земельної ділянки площею 8,92 га ріллі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області.
У розділі ІІ договору сторони дійшли згоди, що договір укладається терміном на 10 господарських років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. В разі закінчення договору до збирання урожаю договір вважається продовженим до тих пір, поки урожай не буде зібрано. По закінченню терміну дії договору оренда при однакових умовах має переважне право на поновлення договору на новий термін.
Розділом Х договору визначено, що цей договір набуває чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації у Кіровоградській філії Державного підприємства "Центр ДЗК при Держкомземі України".
Згідно із відміткою у договорі, його зареєстровано управлінням Держкомзему у Новоукраїнському районі 23 березня 2012 року за № 352400004001167.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).