Постанова
Іменем України
18 травня 2020 року
м. Київ
справа № 287/576/16-ц
провадження № 61-39112св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Олевської міської об`єднаної територіальної громади Житомирської області,
відповідачі: Головне управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Житомирській області, ОСОБА_1, Управління економічного розвитку, інфраструктури, містобудування та з питань цивільного захисту Олевської районної державної адміністрації Житомирської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника прокурора Житомирської області на рішення Олевського районного суду Житомирської області від 24 січня 2018 року у складі судді Ковальчука М. В. та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 22 травня 2018 року у складі колегії суддів: Талько О. Б., Коломієць О. С., Галацевич О. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Олевської міської об`єднаної територіальної громади Житомирської області звернувся до суду із позовом до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Житомирській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Житомирській області), ОСОБА_1, Управління економічного розвитку, інфраструктури, містобудування та з питань цивільного захисту Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання недійсним наказу, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та зобов`язання її повернути.
Позовна заява мотивована тим, що наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 01 жовтня 2014 року № 6-1743/14-14-сг затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0 га, кадастровий номер: 1824487200:04:000:0270, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Тепеницької сільської ради Олевського району Житомирської області. На підставі цього наказу ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право власності на вказану земельну ділянку.
Прокурор вказував, що вищезазначений наказ є незаконним, рішення про державну реєстрацію свідоцтва на право власності на земельну ділянку підлягає - скасуванню, а земельна ділянка - поверненню до земель запасу, оскільки відповідно до інформації Тепеницької сільської ради від 13 квітня 2016 року на земельній ділянці, переданій у власність ОСОБА_1 , ведеться незаконний видобуток бурштину. Крім того, передача земельної ділянки у власність ОСОБА_1 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства була проведена без агрохімічного паспорта земельної ділянки, що суперечить вимогам земельного законодавства.
На підставі вказаного заступник прокурора Житомирської області просив суд: визнати протиправним і скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 01 жовтня 2014 року № 6-1743/14-14-сг, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Тепеницької сільської ради Олевського району Житомирської області, кадастровий номер: 1824487200:04:000:0270; скасувати рішення реєстраційної служби Олевського районного управління юстиції Житомирської області про державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку ОСОБА_1 від 04 жовтня 2014 року № 16258128; зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 2,0 га, кадастровий номер: 1824487200:04:000:0270 до земель запасу Тепеницької сільської ради Олевського району Житомирської області.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 24 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Житомирської області від 22 травня 2018 року, у задоволенні позову заступника прокурора Житомирської області відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову заступника прокурора Житомирської області,суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що законодавством визначений вичерпний перелік документів, необхідних для розроблення проекту землеустрою і передачі земельної ділянки у приватну власність, до якого не входить агрохімічний паспорт такої ділянки. При цьому позивач не надав суду належних і допустимих доказів на підтвердження розміщення на земельній ділянці родовищ бурштину, тому відсутні підстави для задоволення позову. Крім того, нецільове використання земельної ділянки, за умови пред`явлення позову з підстав порушення порядку її передачі у власність, не свідчить про обґрунтованість позовних вимог і не є підставою для визнання недійсними правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі заступник прокурора Житомирської області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У жовтні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року № 1093/0/226-20 і протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, не врахував, що ГУ Держгеокадастру у Житомирській області при прийнятті оскаржуваного наказу не дотрималося вимог законодавства про наявність агрохімічного паспорта поля (земельної ділянки), який відповідно до Порядку ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11 жовтня 2011 року № 536, є обов`язковим при передачі земельних ділянок у власність. При передачі земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність ОСОБА_1 необхідною умовою було виготовлення агрохімічного паспорта земельної ділянки. Проте, вказані паспорти на спірну земельну ділянку не видавалися. Крім того, судами залишено поза увагою інформацію Тепеницької сільської ради щодо незаконного видобування бурштину на землях сільської ради, а також те, що на спірній земельній ділянці знято верхній родючий шар ґрунту, що унеможливлює використовувати її за цільовим призначенням.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2018 року ГУ Держгеокадастру у Житомирській області подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 01 жовтня 2014 року № 6-1743/14-14-сг затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 на території Олевського району Житомирської області, за межами населених пунктів Тепеницької сільської ради та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства.
04 жовтня 2014 року на підставі цього наказу ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право власності на вказану земельну ділянку та рішенням реєстраційної служби Олевського районного управління юстиції Житомирської області зареєстровано її право власності на це майно за № 16258128.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги заступника прокурора Житомирської області здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга заступника прокурора Житомирської областіпідлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням вимог процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до статті 33 ЗК України громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Згідно з частинами другою, третьою статті 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (частини шоста, дев`ята статті 118 ЗК України).