Постанова
Іменем України
28 травня 2020 року
м. Київ
справа № 716/1105/15-ц
провадження 61-38482св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 01 лютого 2018 року у складі судді Пухарєвої О. В. та постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 07 травня 2018 року у складі колегії суддів: Половінкіної Н. Ю., Кулянди М. І., Одинака О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року ПАТ "Дельта Банк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки.
В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що 07 вересня 2007 року між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 2503/0907/88-023 згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 40 000 дол. США з розрахунку 12.5 % річних строком до 06 вересня 2017 року.
З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань за вказаним кредитним договором іпотекодавець ОСОБА_1 відповідно до іпотечного договору № 2503/0907/88-023-Z від 07 вересня 2007 передала в іпотеку житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1, загальною площею 107,1 кв.м, житловою площею 67,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 15 жовтня 2007 АКБ "ТАС-Комерцбанк" змінив своє найменування на Відкрите акціонерне товариства "Сведбанк".
25 травня 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк" був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого ПАТ "Сведбанк" передав (відступив) АТ "Дельта Банк" права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами.
ОСОБА_2 умови кредитного договору належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 28 липня 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 402 988,91 грн, з яких: сума заборгованості за кредитом - 345 783,63 грн, сума заборгованості за відсотками - 57 205,28 грн.
З урахуванням уточнених позовних вимог, заборгованість станом на 12 березня 2016 року становить 503 688,36 грн, з яких 405 072,83 грн - тіло кредиту, 98 615,53 грн - відсотки.
Враховуючи викладене, позивач просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ПАТ "Дельта банк" права власності на житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1, загальною площею 107,1 кв.м, житловою площею 67,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 01 лютого 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами фактичний розмір зобов`язання за кредитним договором, в рахунок виконання якого заявлена позовна вимога.
Крім того, позивачем не підтверджено дотримання процедури вручення відповідачу та боржнику письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання, а тому ПАТ "Дельта Банк" не набув право вимоги до відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до статті 35 Закону України "Про іпотеку" (далі - Закон).
Також зазначено, що позивачем не доведено неможливості у позасудовий спосіб врегулювати питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань, а також неможливості реєстрації ним права власності на предмет іпотеки у порядку, передбаченому пунктами 12.3, 12.3.1 договору іпотеки від 07 вересня 2007 року.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 07 травня 2018 року рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 01 лютого 2018 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що умовами іпотечного договору не передбачено право банку на звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ПАТ "Дельта Банк" просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що стаття 36 Закону України "Про іпотеку" не виключає можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки саме в судовому порядку.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2018 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
10 вересня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя", у справі призначено повторний автоматизований розподіл.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 07 вересня 2007 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк" (правонаступник ВАТ "Сведбанк") та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 2503/0907/88-023, згідно з умовами якого, банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 40 000 дол. США з розрахунку 12.5% річних строком до 06 вересня 2017 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між АКБ "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки № 2503/0907/88-023-Z від 07 вересня 2007 року, відповідно до якого відповідач передала в іпотеку житловий будинок з господарськими будівлями
АДРЕСА_1, загальною площею 107,1 кв.м, житловою площею 67,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. 25 травня 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого АТ "Сведбанк" передав (відступив) АТ "Дельта Банк" права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами.
Відповідно до довідки позивача заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором станом на 28 липня 2015 року складає 18 265,97 дол. США, що становить 402 988,91 грн, з яких: 345 783,63 грн. - тілу кредиту; 57 205,28 грн. - відсотки.
ОСОБА_2 своїх зобовязань за кредитним договором належним чином не виконував, у звязку з чим за ним станом на 12 березня 2016 року, з урахуванням збільшених позовних вимог, утворилася заборгованість в сумі 503 688,36 грн, з яких 405 072,83 грн - тіло кредиту, 98 615,53 грн - відсотки.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК (тут і далі - в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 460-ІХ) України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.