Постанова
Іменем України
28 травня 2020 року
м. Київ
справа № 465/5953/16-ц
провадження № 61-37268св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником ОСОБА_2, на постанову Апеляційного суду Львівської області від
21 березня 2018 року у складі колегії суддів: Шандри М. М., Левика Я. А.,
Струс Л. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (далі - ДП "Укрспирт") про визнання наказу про звільнення незаконним, зобов`язання ДП "Укрспирт" змінити дату та формулювання причини звільнення, стягнення з відповідача вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку, не виплаченої під час звільнення.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що він працював у відповідача на посаді заступника керівника з питань безпеки Вузлівського місця провадження діяльності Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (далі - Вузлівське МПД ДП "Укрспирт"), на яку його призначено наказом від 20 жовтня 2014 року № 17/2. 04 січня 2016 року його попереджено про те, що у зв`язку із внесенням змін до штатного розпису Вузлівського МПД ДП "Укрспирт" на підставі наказу ДП "Укрспирт" від 07 вересня 2015 року № 16/2 позивача буде звільнено з роботи після закінчення двох місяців з дня цього попередження на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
Наказом ДП "Укрспирт" від 25 серпня 2016 року № 8/2-к його звільнено з роботи у зв`язку з прогулом без поважних причин на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.
Зазначений наказ вважає незаконним з таких підстав.
Листом від 04 березня 2016 року № 102 відповідач попередив позивача про те, що відповідно до наказу від 07 вересня 2015 року № 16/2 щодо скорочення посади заступника керівника з питань безпеки він буде звільнений з роботи 09 березня 2016 року. 23 лютого 2016 року грошові виплати заробітної плати ОСОБА_1 завершились відповідно до попередження про звільнення.
На думку позивача, наведені обставини давали йому підстави вважати себе звільненим з роботи із посади заступника керівника з питань безпеки Вузлівського МПД ДП "Укрспирт" у зв`язку зі скороченням штату працівників відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, а тому з 12 березня 2016 року він приступив до роботи на посаді виконуючого обов`язки директора Державного підприємства "Угерський спиртовий завод" (далі - ДП "Угерський спиртовий завод").
Зазначав, що Вузлівське МПД ДП "Укрспирт" та ДП "Угерський спиртовий завод" входять до складу ДП "Укрспирт", звільнення позивача з Вузлівського МПД ДП "Укрспирт" у зв`язку із скороченням штату працівників мало бути оформлено відділом кадрів апарату управління ДП "Укрспирт" 12 березня 2016 року в день його працевлаштування у ДП "Угерський спиртовий завод". Проте відповідач не оформив належним чином звільнення позивача 12 березня 2016 року з Вузлівського МПД ДП "Укрспирт", зокрема не видано відповідний наказ, не виплачено вихідної допомоги.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Франківського районного суду міста Львова від 19 червня 2017 року позов задоволено.
Визнано наказ ДП "Укрспирт" від 25 серпня 2016 року № 8/2-к про звільнення з роботи ОСОБА_1 незаконним.
Зобов`язано ДП "Укрспирт" змінити дату та формулювання причини звільнення, а саме: вважати ОСОБА_1 звільненим з роботи із посади заступника керівника з питань безпеки Вузлівського МПД ДП "Укрспирт" згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України з 12 березня 2016 року.
Стягнуто з ДП "Укрспирт" на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі 5 700,00 грн, яка не була виплачена при звільненні 12 березня 2016 року.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивач був попереджений про майбутнє звільнення з роботи відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України після закінчення двох місяців з дня отримання попередження. Відповідно до Інструкції з питань, пов`язаних із звільненням працівників у випадку змін в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників ДП "Укрспирт" проєкт наказу на звільнення працівника у зв`язку із скороченням штату або посади та всі матеріали, які стосуються його звільнення, надаються до відділу кадрів апарату управління ДП "Укрспирт". Наказ підписується керівником ДП "Укрспирт", що підтверджується затвердженою формою такого наказу в додатку 8 до вказаної Інструкції.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 672 "Про утворення Державного підприємства спиртової та лікером-горілчаної промисловості", якою вирішено ліквідувати Державний концерн спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (концерн "Укрспирт") та утворити Державне підприємство спиртової та лікером-горілчаної промисловості" (ДП "Укрспирт"). ДП "Укрспирт" є правонаступником концерну "Укрспирт", а Вузлівське МПД і ДП "Угерський спиртовий завод" входять до складу ДП "Укрспирт" та централізовано ним координуються і контролюються. Таким чином, накази про звільнення позивача з займаної посади у Вузлівському МПД та про прийняття його на роботу на посаду виконуючого обов`язки директора ДП "Угерський спиртовий завод" мали бути оформлені відділом кадрів апарату управління ДП "Укрспирт.
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 21 березня 2018 року рішення Франківського районного суду міста Львова від 19 червня 2017 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Апеляційний суд дійшов висновку, що наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника керівника з питань безпеки Вузлівського МПД ДП "Укрспирт" згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України 12 березня 2016 року не оформлено, а тому трудові відносини між сторонами тривали до звільнення позивача з посади 25 серпня 2016 року на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України (за прогул без поважних причин).
Суд апеляційної інстанцій також вказав, що ДП "Угерський спиртовий завод" підпорядковане концерну "Укрспирт", а ДП "Укрспирт" та концерн "Укрспирт" є двома різними суб`єктами господарювання із різним апаратом управління та керівниками.
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У липні 2019 року представник ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що трудові відносини між позивачем та відповідачем 12 березня 2016 року з ініціативи роботодавця припинені не були, а тому тривали до 25 серпня 2016 року, тобто до дня оформлення наказу про звільнення позивача на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку з прогулом без поважних причин.
На переконання позивача, обов`язок щодо оформлення та видання наказу про звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу покладено на роботодавця. Невиконання роботодавцем обов`язку щодо оформлення наказу не може ставитись у вину працівника, та не є підставою вважати трудові відносини не припиненими. Відповідач усіма діями та повідомленнями однозначно виявив позицію щодо припинення трудових відносин відразу після закінчення строку тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 .
Апеляційний суд, вважаючи звільнення позивача за прогул законним та обґрунтованим, не дослідив причин відсутності позивача на роботі, дотримання відповідачем процедури звільнення позивача за прогул без поважних причин, а також не встановив, з якої посади звільнено позивача.
Крім того, суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, оскільки не навів мотивів відхилення доказів, які підтверджують факт, що ОСОБА_1 подавав листок непрацездатності відповідачу. Апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотань позивача про витребування доказів, а аналогічні клопотання відповідача задовольнив.
Відзив на касаційну скаргу на надходив.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.