Постанова
Іменем України
20 травня 2020 року
м. Київ
справа № 0814/5490/12
провадження № 61-11939св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_4,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 28 травня 2019 року у складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Кримської О. М., Дашковської А. В.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом
до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності.
Позов мотивований тим, що 06 жовтня 1970 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу 1/2 частки житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, у формі письмових розписок, посвідчених квартальним комітетом. На виконання умов договору
ОСОБА_1 сплатила ОСОБА_2 2 550,00 крб, ОСОБА_3 - 150,00 крб, що підтверджується відповідними розписками. Вказаний договір нотаріально не був посвідчений, оскільки ОСОБА_2 не оформив свої спадкові права на будинок після смерті свого батька ОСОБА_5 .
Посилаючись на те, що з моменту придбання майна сплинув тривалий строк, що позбавляє можливості нотаріально посвідчити спірний договір купівлі-продажу, на підставі статей 220, 238 ЦК України, ОСОБА_1, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила суд:
- визнати дійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини жилого будинку АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 ;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину спірного будинку;
- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на 1/4 спірного будинку за кожним;
- визнати судове рішення в частині визнання права власності таким, що підлягає реєстрації у ТОВ "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 жовтня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано дійсним договір купівлі-продажу 1/2 частки житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .
Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на 1/4 частку житлового будинку АДРЕСА_1 .
Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на 1/4 частку житлового будинку АДРЕСА_1 .
Визнано, що право власності на 1/2 частину жилого будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 підлягає реєстрації у ТОВ "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації".
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що при укладанні договору купівлі-продажу від 06 жовтня 1970 року сторони досягли згоди щодо всіх суттєвих умов договору, фактично виконали його, у зв`язку з чим ОСОБА_1 набула право власності на 1/2 часту житлового будинку.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивач не може оформити своє право власності на придбану частку житлового будинку шляхом нотаріального посвідчення спірного правочину.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 28 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_4, яка не була залучена до участі у справі, задоволено.
Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 жовтня 2012 року скасоване.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу і визнання права власності залишено без задоволення.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що положення частини другої статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню, оскільки момент вчинення таких правочинів пов`язується з їх державною реєстрацією, а тому відсутність нотаріального посвідчення договору-купівлі продажу свідчить про те, що він не може бути визнаний дійсним та не створює прав та обов`язків для сторін. До складу нерухомого майна, яке є предметом позову, входять самовільно споруджені будівлі і споруди, які не можуть бути предметом договору купівлі-продажу.
Короткий зміст вимог наведених у касаційній скарзі
У червні 2019 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 28 травня 2019 року та залишити в силі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 жовтня 2012 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції помилково не застосував до спірних правовідносин положення статті 358 ЦПК України, якими передбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складання повного тексту судового рішення.
Вказане порушення норм процесуального прав призвело до порушення принципу юридичної визначеності, який є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. Юридична визначеність вимагає поваги до остаточного рішення суду, а тому жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання судового рішення.
Крім того, апеляційний суд не надав належної правової оцінки доказам у справі, зокрема, розписці за підписом ОСОБА_6, відповідно до якої він як співвласник будинку на момент продажу та укладання спірного правочину претензій до іншої половини будинку не мав.
Позиція інших учасників справи
У серпні 2019 року ОСОБА_4 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного суду від 28 травня 2019 року залишити без змін.
Відзив мотивований безпідставністю доводів касаційної скарги та законністю і вмотивованістю висновків рішення суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У серпні 2019 року матеріали цивільної справи № 0814/5490/2012 надійшли до Верховного Суду та 03 вересня 2019 року передані судді-доповідачу Дундар І. О.
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.