Постанова
Іменем України
20 травня 2020 року
м. Київ
справа № 591/4618/16-ц
провадження № 61-12775св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг",
третя особа -акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 13 листопада 2017 року в складі судді: Клименко А. Я. та постанову апеляційного суду Сумської області від 17 січня 2018 року в складі колегії суддів: Хвостика С. Г., Левченко Т. А., Собини О. І.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до ТОВ "Естейт Селлінг", третя особа - АТ КБ "ПриватБанк", про скасування договору купівлі-продажу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в 2007 році ОСОБА_1 набула право власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . За сімейними обставинами, тривалий час, в своїй квартирі не проживала. У липні 2016 року позивач не змогла потрапити в свою квартиру, оскільки були замінені замки на вхідних дверях. 12 липня 2016 року позивач дізналася, що власником її квартири є ТОВ "Естейт Селлінг".
ОСОБА_1 просила:
скасувати договір купівлі-продажу від 18 квітня 2016 року;
поновити за нею право власності на квартиру АДРЕСА_2 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 13 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Сумської області від 17 січня 2018 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 07 вересня 2016 року, а саме: накладений арешт на квартиру АДРЕСА_2, власником якої є ТОВ "Естейт Селлінг".
Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовано тим, що укладення договору купівлі-продажу спірної квартири, стороною якого позивачка не була, відбулось у передбачений законом та договором спосіб, з дотриманням вимог закону. Оспорюваний договір купівлі-продажу від 18 квітня 2016 року, укладений між АТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Естейт Селлінг", відповідно до статті 38 Закону України "Про іпотеку" та пункту 27 розділу "Застереження про задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до статті 36 Закону України "Про іпотеку" іпотечного договору", а також рішення Зарічного районного суду м. Суми від 26 червня 2013 року у справі № 591/2117/13-ц.
Посилання в апеляційній скарзі про те, що позивач нікому не передавала оригіналів правовстановлюючих документів на спірну квартиру колегії суддів відхилила, оскільки банк скористався своїм правом відповідно до умов договору іпотеки та статті 33 Закону України "Про іпотеку" і продаж спірного майна вчинено на виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Оспорюваний договір укладено на підставі дублікату договору купівлі-продажу квартири право отримання якого надано банку рішенням суду.
Аргументи учасників справи
У лютому 2018 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржені рішення та ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений між ТОВ "Естейт Селлінг" (відповідач 1) та АТ КБ "ПриватБанк" (відповідач 2), що підтвердить скасування юридичного факту законності договору. При цьому посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачу не було відомо про рішення Зарічного районного суду м. Суми від 26 червня 2013 року у справі № 591/2117/13-ц. Позивач не надавала згоди на укладення договору купівлі-продажу згідно Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті". Сумський окружний адміністративний суд постановою від 09 грудня 2015 року у справі № 818/3602/15 всупереч Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" зняв арешт із заставного майна.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
У пункті 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що відповідно до кредитного договору від 28 серпня 2007 року ОСОБА_1 отримала кредит у АТ КБ "ПриватБанк" у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 22 000 доларів США на придбання квартири, а також у розмірі 7 425 доларів США на сплату страхових платежів, зі сплатою 1,00 % у місяць (12,00 % річних) на суму залишку заборгованості за кредитом, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту (комісії) у розмірі 0,2 % від суми виданого кредиту, зі строком користування до 26 серпня 2037 року