Постанова
Іменем України
26 травня 2020 р.
м. Київ
справа №725/2266/18
провадження № 51-2814 км 19
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Могильного О. П.,
суддів: Мазура М.В., Марчука О. П.,
секретаря
судового засідання Миколюка Я.О.,
за участю:
прокурора Руденко О.П.,
засудженого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції)
та його захисника Цику Н.В. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Цику Н. В. на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців від 21 січня 2019 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 11 жовтня 2019 рокуу кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018260020000412, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Чернівців, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, в останній раз 12 квітня 2017 року Першотравневим районним судом м. Чернівців за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту на строк 4 місяці, звільненого 6 жовтня 2017 року,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України.
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені ними обставини
Вироком Першотравневого районного суду м. Чернівців від 21 січня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 11 жовтня 2019 року вищевказаний вирок місцевого суду залишено без змін.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 08 квітня 2018 року, приблизно о 19.06 год., перебуваючи на паркувальному майданчику біля готелю "ЛеоТон" за адресою: м. Чернівці, вул. Чкалова, 30в, усвідомлюючи, що за ним ніхто не спостерігає та переконавшись, що його дії не будуть помічені сторонніми особами, шляхом вільного доступу, через привідкрите вікно передніх дверей автомобіля марки "Mercedes-Benz" чорного кольору, д.н. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, відчинив двері вказаного транспортного засобу, чим привів у дію сигналізаційну систему та проник до салону зазначеного автомобіля, де повторно, таємно заволодів майном потерпілої ОСОБА_3 на загальну суму 7 900 грн.
Однак, ОСОБА_1 розпорядитися викраденим не зміг, оскільки в момент перебування в салоні автомобіля марки "Mercedes-Benz" чорного кольору, д.н. НОМЕР_1, був викритий потерпілою ОСОБА_3 на місці вчинення злочину.
Разом з тим, усвідомлюючи, що його протиправне злочинне діяння, спрямоване на таємне заволодіння чужим майном було викрито, намагаючись особисто збагатитись, з корисливого мотиву, умисно, протиправно, відкрито заволодів вищевказаними речами з автомобіля та свій злочинний умисел до кінця не довів з причин, які не залежали від його волі.
Вимоги касаційних скарги та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник Цику Н.В. порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 та просить кримінальне провадження закрити на підставі п.3 ч. 1 ст.284 КПК України у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вказує на те, що дані рішення є незаконними та необґрунтованими і винесені з порушенням вимог кримінального процесуального закону та не відповідають вимогам ст. 370 КПК України. Зазначає про те, що судами неправильно кваліфіковано дії її підзахисного, оскільки не встановлено достатніх доказів для доведеності ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 186 КК України, а саме не встановлено обєктивної та субєктивної сторони злочину. Крім того, захисник зазначає, що апеляційний суд безпосередньо не дослідивши докази в повному обсязі ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки постановив невмотивовану ухвалу у якій за наслідками розгляду її апеляційної скарги, ретельно не перевірив зазначених у ній доводів.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_1 та його захисник Цику Н.В. наполягають на задоволенні касаційної скарги, стверджуючи про незаконність судових рішень.
Прокурор Руденко О.П. висловила доводи, заперечуючи проти задоволення касаційної скарги захисника.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового розгляду, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України та на які є посилання в касаційній скарзі, не є відповідно до вимог ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались вимог зазначеного закону.