Постанова
іменем України
26 травня 2020 року
м. Київ
справа № 754/10041/18
провадження № 51-6125км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів Могильного О.П., Яковлєва С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Миколюка Я.О.,
прокурора Сингаївської А.О.,
потерпілої ОСОБА_1,
представника потерпілої Гайдамаченка В.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженої ОСОБА_2 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 14 березня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100030005831, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1 ), такої, що не має судимостей,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК.
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені ними обставини
За вищевказаним вироком ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК до покарання у виді штрафу триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 грн із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 88 589,62 грн і 20 000 грн у рахунок відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди відповідно.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів у кримінальному провадженні.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватою у тому, що вона 1 липня 2018 року приблизно о 03:50, керуючи автомобілем "Jaguar X-type" (д.н.з. НОМЕР_1 ), рухаючись по проїзній частині на вул. Драйзера зі сторони вул. Радунська в напрямку просп. Маяковського в м. Києві, в порушення вимог п. 1.3, п.п. "б" п. 2.3, п. 12.1, п. 16.1, не виконала вимоги дорожнього знаку "Проїзд без зупинки заборонено", внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем "ГАЗ" (д.н.з. НОМЕР_2 ) під керуванням водія ОСОБА_3 . В результаті порушення зазначених правил дорожнього руху, пасажиру автомобіля "ГАЗ" (д.н.з. НОМЕР_2 ) ОСОБА_1 були заподіяні тілесні ушкодження, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 25 липня 2018 року № 1225\Е відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Апеляційний суд залишив вирок місцевого суду без змін, а апеляційну скаргу захисника Барницького Н.В. в інтересах обвинуваченої ОСОБА_2 - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення щодо неї та закрити кримінальне провадження у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення її винуватості і вичерпання можливості їх отримання. Обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на те, що висновок експерта від 25 липня 2018 року №1225/Е є неналежним та недопустимим доказом, оскільки експертиза була проведена на підставі ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва, зі змісту якої вбачається, що судово-медична експертиза призначається по факту дорожньо-транспортної пригоди на перехресті вул. Бальзака-Драйзера за участі автомобілів "Jaguar X-type" (д.н.з. НОМЕР_1 ) під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля "ГАЗ" (д.н.з. НОМЕР_2 ) під керуванням ОСОБА_3, яка відбулась 5 липня 2018 року, при цьому в матеріалах кримінального провадження відсутня ухвала слідчого судді, якою було б задоволено клопотання слідчого про проведення експертизи щодо встановлення тяжкості тілесних ушкоджень отриманих потерпілою внаслідок ДТП, яке мало місце 1 липня 2018 року, а тому засуджена вважає, що вказаний висновок не відповідає вимогам ст. 86 КПК, оскільки не зрозуміло на яку дату послався експерт під час проведення свого дослідження. Вказані обставини залишилися поза увагою місцевого суду.
Також, на переконання засудженої, місцевий суд у супереч вимогам ст. 356 КПК безпідставно не викликав в судове засідання для допиту експерта ОСОБА_8 щодо усунення сумнівів стосовно зроблених нею висновків у експертизі.
Крім того, сторона захисту вказує на те, що місцевий суд безпідставно прийняв до розгляду заявлений потерпілою стороною цивільний позов, який в порушення вимог ст. 128 КПК було заявлено під час судового розгляду після закінчення підготовчого судового засідання та призначення справи до розгляду.
Також, на переконання засудженої, заявлений потерпілою цивільний позов не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК, а тому повинен був бути залишеним без руху, однак місцевий суд не звернув на це уваги і в подальшому задовольнив цей цивільний позов, який не відповідає вимогам чинного законодавства.
Вказує на те, що апеляційний суд, залишаючи подану апеляційну скаргу без задоволення, не перевірив викладених у ній доводів про допущені судом першої інстанції істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та не навів в ухвалі переконливих підстав для прийняття такого рішення, не надав вичерпних відповідей на доводи, викладені у скарзі, через що рішення цього суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК.
У запереченнях на касаційну скаргу потерпіла ОСОБА_1 вважає її необґрунтованою та просить залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор, потерпіла та її представник заперечували проти задоволення касаційної скарги засудженої, просили залишити її без задоволення, а рішення судів обох інстанцій - без зміни.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При вирішенні питання про скасування або зміну вироку, ухвали, відповідно до ч. 1ст. 438 КПК, суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 цього Кодексуі не переглядає судові рішення з підстав однобічності і неповноти судового розгляду щодо невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.
Мотивуючи висновок про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК, суд першої інстанції послався на докази, зібрані в установленому законом порядку, досліджені під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до приписів ст. 94 КПК.
Зокрема, свої висновки про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення за викладених у вироку обставин суд першої інстанції обґрунтував: показаннями обвинуваченої ОСОБА_2, котра визнала, що, керуючи автомобілем "Jaguar X-type" та під`їжджаючи до перехрестя вул. Бальзака-Драйзера, вона помітила, що світлофори працювали в режимі миготіння сигналу жовтого кольору, при цьому у зв`язку з темною порою доби, поганими погодними умовами, а також поганою видимістю дорожніх знаків, вона не помітила дорожній знак "Проїзд без зупинки заборонено", внаслідок чого при проїзді перехрестя сталась дорожньо-транспортна пригода з автомобілем "ГАЗ" (д.н.з. НОМЕР_2 ); потерпілої ОСОБА_1, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7 про обставини вчинення кримінального правопорушення; даними протоколу огляду місця ДТП від 1 липня 2018 року; даними, що містяться на диску з відеозаписом ДТП, яка сталася 1 липня 2018 року; протоколу перегляду відеозапису з камери спостереження, що встановлена на перехресті вул. Драйзера - Бальзака в м. Києві від 1 липня 2018 року; висновку судово-медичної експертизи від 25 липня 2018 року № 1225/Е, відповідно до якого у потерпілої ОСОБА_1 наявне тілесне ушкодження середньої тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров`я на строк понад 21 добу, може бути транспортною травмою та за давністю може відповідати 1 липня 2018 року, а також іншими письмовими доказами, зміст яких детально відтворено у вироку.
Місцевий суд ретельно дослідив наявні в матеріалах кримінального провадження докази, які отримали належну оцінку, і дійшов обґрунтованого висновку, з яким погодився і апеляційний суд, про те, що в діях ОСОБА_2 наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК, оскільки причиною вказаної ДТП були саме порушення нею як водієм автомобіля "Jaguar X-type" вимог п. 1.3, п.п. "б" п. 2.3, п. 12.1, п. 16.1 ПДР та вимог дорожнього знаку "Проїзд без зупинки заборонено", які перебувають у прямому причинному зв`язку з наслідками у вигляді завдання тілесних ушкоджень середньої тяжкості потерпілій ОСОБА_1 .
З такими висновками погоджується Верховний Суд.
Доводи у касаційній скарзі засудженої про те, що висновок судово-медичної експертизи від 25 липня 2018 року № 1225/Е є неналежним та недопустимим доказом колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 242 КПК експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Слідчий або прокурор зобов`язанні звернутися з клопотанням до слідчого судді для проведення експертизи, у тому числі, щодо встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, в рамках даного кримінального провадження слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про призначення судово-медичної експертизи тяжкості та характеру тілесних ушкоджень, які отримала потерпіла ОСОБА_1 в наслідок ДТП, яке відбулося 1 липня 2018 року.