Постанова
іменем України
26 травня 2020 року
м. Київ
справа № 137/265/19
провадження № 51-6275 км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Макаровець А.М., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Кулініч К.С.,
прокурора Браїла І.Г.,
а також в режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_1,
захисника Красилюка В.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника Красилюка В.А. та прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 10 червня 2019 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 11 вересня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020210000283, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України
(далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 10 червня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням упродовж дворічного іспитового строку та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Призначене ОСОБА_1 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк два роки виконувати самостійно.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 237 284 грн.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 11 вересня 2019 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 30 жовтня 2018 року о 19 годині, керуючи автомобілем марки "Renault Kangoo", д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по автошляху "Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка" в с. Лукашівка Літинського району Вінницької області в напрямку м. Вінниці, в порушення вимог п. п. 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого не впорався з керуванням та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3, який перетинав дорогу у невстановленому місці справа наліво відносно руху автомобіля.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 у Вінницькій МКЛ ШМД.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи осіб, які її подали
У касаційних скаргах:
- захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. При цьому зазначає, що слідчий експеримент від 29 грудня 2018 року за участю ОСОБА_1 було проведено слідчим, якого не було внесено до групи слідчих. Також вказує про наявність процесуальних порушень під час проведення вказаного слідчого експерименту, зокрема в частині незабезпечення належних умов проведення цієї слідчої дії та підписання протоколу за її результатами родичами потерпілого, які на той момент не мали жодного процесуального статусу в даному кримінальному провадженні. Крім того, зазначає про сумнівність висновків експерта № 2 від 11 січня 2019 року та № 45 від 30 січня 2019 року з огляду на можливу недостовірність вихідних даних, відображених у схемі ДТП, яка була складена під час огляду місця події. При цьому вказує на безпідставність відмови у задоволенні клопотань про виклик в судове засідання для допиту слідчого, експерта та свідка, який бачив момент ДТП. Зазначає, що судом не було надано стороні захисту достатньо часу для підготовки до судових дебатів. Також вказує про неправильне вирішення цивільного позову в частині стягнення моральної шкоди. Окрім того зазначає, що апеляційний суд належно не перевірив доводи його апеляційної скарги, при цьому здійснив апеляційний розгляд формально, без дослідження обставин провадження;
- прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції (далі - прокурор), посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що під час прийняття рішення про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК судом не надано належної оцінки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутності обставин, що пом`якшують покарання, та невідшкодуванню заподіяних збитків. Крім того, на думку прокурора, апеляційним судом залишено поза увагою те, що у ході як судового, так і апеляційного розгляду ОСОБА_1 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, не визнавав, не виявляв жодних ознак каяття, будь-яким чином намагався уникнути кримінальної відповідальності, що, як стверджує прокурор, не дозволяє зробити висновки про його бажання нести кримінальну відповідальність, а відтак і про можливість виправлення засудженого без призначення більш суворого, реального покарання. Окрім того, стверджує про те, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки в ній не зазначено підстави, через які апеляційну скаргу прокурора визнано необґрунтованою.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Браїло І. Г. підтримав касаційну скаргу прокурора, а касаційну скаргу захисника підтримав частково та просив ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Засуджений ОСОБА_1 та захисник Красилюк В.А. просили касаційну скаргу захисника задовольнити і заперечували щодо задоволення касаційної скарги прокурора.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора Браїла І.Г., засудженого ОСОБА_1 та захисника Красилюка В.А., перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційні скарги захисника та прокурора підлягають частковому задоволенню на таких підставах.
Відповідно до вимог ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно з вимогами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Ухвала апеляційного суду є рішенням суду вищого рівня стосовно законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції, яке перевіряється в апеляційному порядку, і повинна відповідати вимогам ст. ст. 370, 419 КПК.
Відповідно до вимог ст. 419 КПК в мотивувальній частині ухвали, зокрема, зазначається короткий зміст вимог апеляційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою. Усі доводи, що містяться в апеляційних скаргах, мають бути проаналізовані з урахуванням наявних у справі доказів з тим, щоб жоден з них не залишився нерозглянутим.
Однак, цих законодавчих вимог апеляційний суд не дотримався.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції визнав ОСОБА_1 винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, захисник Красилюк В.А. подав апеляційну скаргу, в якій ставилось питання про скасування вироку місцевого суду щодо ОСОБА_1 тапризначення нового розгляду у суді першої інстанції в зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.