Постанова
Іменем України
27 травня 2020 року
м. Київ
справа № 333/6844/15
провадження № 61-40727 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 квітня 2017 року у складі судді Наумової І. Й.та постанову апеляційного суду Запорізької області від 30 травня 2018 року у складі колегії суддів: Дашковської А. В., Кримської О. М., Подліянової Г. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк"звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 25 квітня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Сведбанк" (далі - ВАТ "Сведбанк"), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Сведбанк" (далі - ПАТ "Сведбанк"), та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 45 000 доларів США, зі сплатою 11,9 % річних за користування кредитом, терміном до 25 квітня 2038 року.
25 квітня 2008 року на забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки, за умовами якого остання, як поручитель, зобов`язалася солідарно з позичальником відповідати перед банком за виконання ним зобов`язання по вказаному кредитному договору.
25 травня 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого ПАТ "Сведбанк" передало (відступило), а ПАТ "Дельта Банк" прийняло право вимоги по усім кредитним та забезпечувальним договорам, укладеним між банком та фізичними особами, у тому числі за кредитним договором від 25 квітня 2008 року та договором поруки від 25 квітня 2008 року, укладеними з ОСОБА_2 і
ОСОБА_1. ОСОБА_1, як поручитель, взяті на себе зобов`язання не виконувала, на вимоги не реагувала, унаслідок чого станом на 28 липня 2015 року виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 221 056,19 грн, з яких: 912 323,07 грн - сума заборгованості за кредитом, 308 733,12 грн - сума заборгованості за відсотками: з них 13 482,26 грн - сума простроченої заборгованості за кредитом, 124 633,12 грн - сума простроченої заборгованості за відсотками.
З урахуванням викладеного ПАТ "Дельта Банк" просило суд стягнути з ОСОБА_1, як поручителя, заборгованість за кредитним договором від 25 квітня 2008 року у розмірі 1 221 056,19 грн.
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ"Дельта Банк" про визнання договору поруки припиненим.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що на забезпечення кредитного договору від 25 квітня 2008 року між ВАТ "Сведбанк" та нею укладено договір поруки від 25 квітня 2008 року.
При укладенні зазначеного договору поруки вона не давала згоду на зміну основного зобов`язання між ПАТ "Сведбанк" та ОСОБА_2 . Укладеними між останніми: договором про внесення змін та доповнень 07 серпня 2009 року № 1, договором про внесення змін та доповнень від 01 жовтня 2009 року № 2, договором про внесення змін та доповнень від 27 квітня 2010 року № 3, договором про внесення змін та доповнень від 31 травня 2010 року № 3, додатковою угодою від 11 травня 2012 року № 1 збільшено розмір процентної ставки за кредитним договором з 11,9 % до 12,94 % річних, змінений порядок нарахування та повернення суми основного боргу, чим було збільшено обсяг відповідальності поручителя без її згоди. Крім того, банк пропустив шестимісячний строк для пред`явлення вимоги до поручителя з моменту виникнення заборгованості за кредитом, оскільки ОСОБА_2 не здійснював платежі за кредитним договором з грудня 2012 року, а банк звернувся до суду з вимогою до неї лише у серпні 2015 року.
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просила суд визнати припиненим договір поруки від 25 квітня 2008 року № 0706/0408/45-017-Р-1.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 листопада 2016 року прийнято до спільного розгляду з позовом ПАТ "Дельта Банк" зустрічний позов ОСОБА_1 та об`єднано їх в одне провадження.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 квітня 2017 року у задоволенні позову ПАТ "Дельта Банк" та зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що преамбула договору купівлі-продажу прав вимоги передбачає, що продавець, ПАТ "Сведбанк", бажає продати, а покупець, ПАТ "Дельта Банк", бажає придбати права вимоги за винагороду та на умовах, визначених цим договором. Таким чином, цей договір за правилами статті 1077 ЦК України носить ознаки договору факторингу, але усупереч вимог статті 1077 ЦК України банком не було надано доказів проведення оплати за відступлене право вимоги. Відповідно до Додатку 1 перелік договорів та купівельна ціна за права вимоги ПАТ "Сведбанк" передало ПАТ "Дельта Банк" лише кредитний договір від 25 квітня 2008 року та договір іпотеки від 25 квітня 2008 року, а договір поруки від 25 квітня 2008 року не був включений до зазначеного переліку, та не був предметом передачі, а тому у ПАТ "Дельта Банк" відсутнє право вимоги до поручителя - ОСОБА_1
ПАТ "Дельта Банк" не доведено розмір заборгованості та не доведено характер правовідносин, які склались у останнього з ПАТ "Сведбанк". З досудової вимоги ПАТ "Дельта Банк" від 28 серпня 2015 року вбачається, що позивачем направлено на адресу ОСОБА_1 повідомлення з порушенням положень статті 1082 ЦК України, оскільки це повідомлення не містить суми грошової вимоги, яка передається. Крім того, банками не було направлено повідомлення про відступлення права вимоги на адресу ОСОБА_1, як поручителя, а тому до ПАТ "Дельта Банк" не перейшло право вимоги до поручителя.
ОСОБА_1 не надано належних доказів на підтвердження того, що ПАТ "Дельта Банк" є стороною за договором поруки від 25 квітня 2008 року.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Запорізької області від 30 травня 2018 рокуапеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" задоволено частково, рішення суду першої інстанції у частині правового обґрунтування підстав відмови у задоволенні позову ПАТ "Дельта Банк" змінено. У частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалося й не переглядалося.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року ПАТ "Сведбанк" передало ПАТ "Дельта Банк", у тому числі право вимоги за договором поруки від 25 квітня 2008 року, укладеним з ОСОБА_1, унаслідок чого безпідставним є висновок суду першої інстанції про те, що банком не доведено факт передачі права вимоги за договором поруки.
Додатковою угодою від 11 травня 2012 року № 1 до кредитного договору від 25 квітня 2008 року, укладеною між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_2, відсоткову ставку за користування кредитом збільшено з 11,90 % до 12,94 % річних за період користування кредитом з 12 травня 2012 року по 25 квітня 2038 року. Відсутні докази на підтвердження того, що поручитель, ОСОБА_1, була повідомлена банком про збільшення відсоткової ставки. Факт збільшення відсоткової ставки до 12,94 % також підтверджується наданим банком розрахунком заборгованості та сторонами він не заперечувався. Суд керувався частиною першою статті 559 ЦК України.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" просить оскаржувані судові рішення скасувати й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що збільшення відсоткової ставки за кредитним договором відповідно до договору про внесення змін та доповнень від 07 серпня 2009 року на 1,04 % річних (з 11,9 % річних до 12,94 % річних) на один період (з 10 липня 2011 року по 25 квітня 2038 року) відбулося з одночасним зменшенням відсоткової ставки на інші періоди, а саме на 4,9 % річних (з 11,9 % до 7 %) - на період з 08 серпня 2009 року по 09 липня 2010 року та на 1,9 % річних (з 11,9 до 10 % річних) - на період з 10 липня 2010 року по 09 липня 2011 року. Таким чином, договором про внесення змін було лише здійснено перерозподіл фінансового навантаження позичальника по різних періодах кредитного договору, тобто відповідальність поручителя не збільшувалася.