Постанова
Іменем України
01 червня 2020 року
м. Київ
справа № 405/2773/17
провадження № 61-39651св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач: публічне акціонерне товариство "Альфа Банк" від імені та в інтересах якого діє відділення "Кропивницьке" ПАТ "Альфа-Банк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Антонова Світлана Юріївна, на постанову Апеляційного суду Кіровоградської області у складі колегії суддів: Дьомич Л. М., Дуковського О. Л., Письменного О. А., від 29 травня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" від імені та в інтересах якого діє відділення "Кропивницьке" публічного акціонерного товариства "Альфа -Банк" про визнання недійсним кредитного договору з усіма додатковими угодами до нього, що складають його невід`ємну частину.
Позовна заява мотивована тим, що 19 грудня 2007 року між сторонами по справі було укладено кредитний договір № 490053976, відповідно до якого банк надав йому кредит у сумі 25 314,11 доларів США з кінцевою датою погашення 19 грудня 2014 року, зі сплатою 13 % річних. Вказаний кредитний договір був отриманий у банку відповідачем для придбання транспортного засобу.
Між сторонами 17 березня 2009 року укладено договір про внесення змін і доповнень № 1 до кредитного договору № 490053976 від 19 грудня 2007 року, за умовами пункту 1 якого змінено пункт 2.3 розділу № 1 "Базові умови кредитування" Кредитного договору та викладено його в наступній редакції: дата остаточного повернення кредиту 19 грудня 2017 року.
Умовами договору визначено, що він складається з двох частин, які нероздільно пов`язані між собою і вважається укладеним за умовами підписання сторонами обох частин цього договору, включаючи всі додатки до нього (додатки складають його невід`ємну частину).
Однак, частину № 2 "Загальні умови кредитування" кредитного договору позивач не підписував. Вказана обставина встановлена та доведена відповідними експертними висновками № 11 від 12 березня 2016 року Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичногоцентру та від 18 жовтня 2016 року Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, призначеними за ухвалами Кіровського районного суду міста Кіровограда у справі № 404/4377/15-ц, в якій предмет спору стягнення заборгованості.
Отже, кредитний договір не підписаний позивачем в повному обсязі, а тому він має бути визнаний недійсним, як такий, що вчинений без його волевиявлення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда у складі судді Шевченко І. М. від 26 січня 2018 року позов задоволено.
Визнано недійсним кредитний договір № 490053976 з усіма додатковими угодами до нього, що складають його невід`ємну частину, укладений 19 грудня 2007 року між Закритим акціонерним товариством "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 та вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оспорюваний правочин укладений з порушенням вимог цивільного законодавства України. Згідно із висновками експертів встановлено, що позивач не підписував невід`ємну частину договору, а отже оспорюваного кредитного договору в цілому, тому він підлягає визнанню судом недійсним.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 травня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "Альфа-Банк" задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано. У задоволенні позову відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач, звернувшись до суду із позовом 29 травня 2017 року, пропустив строк позовної давності, оскільки міг дізнатись про порушення своїх прав у грудні 2007 року при укладенні кредитного договору. Зокрема, підписуючи частину № 1 оспорюваного договору, позивач об`єктивно знав про частину № 2 договору, більш того, виконував зобов`язання, передбачені в цій частині. Крім того, у 2009 році, при укладанні договору про внесення змін і доповнень до кредитного договору, ОСОБА_1 підписав зміни щодо загальних умов кредитування, які були викладені у частині № 2 договору, отже достовірно і об`єктивно знав про її існування. За таких обставин, позивач звернувся до суду з пропуском строку позовної давності, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не правильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Зміст доводів касаційної скарги зводиться до посилань на неправильність зробленого апеляційним судом висновку щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом для захисту своїх прав, які він вважає порушеними.
Позивач стверджує, що підставою звернення до суду з цим позовом став факт підроблення його підпису на частині № 2 договору та порушення його волевиявлення на укладення договору. Про зазначений факт йому стало відомо лише у 2016 році, після отримання експертного висновку в процесі розгляду Кіровським районним судом міста Кіровограда справи №404/437715 за позовом про стягнення кредитної заборгованості.
Відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надходив.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2018 року зупинено дію постанови Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 травня 2018 року.
17 грудня 2018 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
19 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Альфа-Банк", від імені та в інтересах якого діє відділення "Кропивницьке" публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" був укладений кредитний договір № 490053976, предметом якого є надання позичальнику кредит в розмірі 25 314, 11 дол. США зі строком повернення - до 19 грудня 2014 року та сплатою 13 % річних за користування кредитом.
Пунктом 1 Частини № 1 "Базові умови кредитування" договору визначено, що цей договір складається з двох частин, які нероздільно пов`язані між собою. Договір вважається укладеним за умови підписання сторонами обох частин цього договору, включаючи всі додатки до нього (додатки складають його невід`ємну частину). Цільовим використанням кредиту є згідно з п. 2.4 придбання транспортного засобу марки "Mitsubishi Lancer" та оплата страхової суми на його придбання, які останній придбав за кредитні кошти. Частина № 1 містить підпис від імені позивача, який позивач не оспорює.
Проте, частину № 2 "Загальні умови кредитування" кредитного договору позивач не підписував, що підтверджується висновками експертизи, призначеними за ухвалами Кіровського районного суду міста Кіровограда у цивільній справі № 404/4377/15, предметом спору якої є стягнення кредитної заборгованості.
17 березня 2009 року між сторонами укладено договір про внесення змін і доповнень № 1 до кредитного договору, згідно з умовами якого кредитний договір змінено у п. 2.3, 2.7 Розділу № 1 "Базові умови кредитування" та п. 9.1 Розділу № 2 "Загальні умови кредитування фізичних осіб".
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до положень статей 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладанні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.