Постанова
Іменем України
28 травня 2020 року
м. Київ
справа № 646/7805/16-ц
провадження № 61- 3174св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
відповідач - ОСОБА_4,
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
відповідач - ОСОБА_1,
позивач - ОСОБА_3,
відповідач - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2016 року у складі судді Шуліка Ю. В. та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 14 грудня 2017 року у складі колегії суддів Коваленко І. П., Овсяннікової А. І., Сащенко І. С.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_3, ОСОБА_1, в якому просила виділити їй в натурі відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 22 червня 2011 року наступні приміщення: 3-кабінет, 4-частина коридору, 5 та 6 - торговельні приміщення, 8-санузел, які знаходяться на першому поверсі нежитлової будівлі літ. И-2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Позов мотивовано тим, що позивач є власником ј частки нежитлової будівлі літ. И-2, загальною площею 273,1 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Іншими власниками вказаної будівлі є відповідачі. Між ними виникають суперечки щодо користування власністю, у зв`язку з чим позивач звернулася до суду з вимогами про виділення належної їй частки у спірному майні в натурі.
У липні 2012 ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1, ОСОБА_4, в якому просив визначити порядок користування нежитловими приміщеннями у будинку И -2, розташованому у АДРЕСА_1, за варіантом № 1 вказаної судової експертизи.
У жовтні 2012 року ОСОБА_1 подала зустрічний позов до ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4, в якому просила визначити порядок користування нежитловим будинком, за фактичним користуванням, що відповідає 1 варіант, запропонованому експертом у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 3499 від 29 серпня 2014 року, та виділити у її користування: кабінети №№ 14, 16,17, площею 15 кв.м, 17,3 кв.м, 15,6 кв.м, разом 47,9 кв.м; ОСОБА_3 - кабінет № 3 площею 12,8 кв.м, коридор № 4 площею 6,1 кв.м, підсобне приміщення № 4а, площею 1,8 кв.м, торгівельне приміщення № 5, площею 26,2 кв.м, торгівельне приміщення № 6 площею 19,6 кв.м, санвузол №8, площею 6,8 кв.м, торгівельне приміщення № 9 площею 16,4 кв.м, кабінет № 10, площею 14 кв.м, кабінет № 11, площею 12,5 кв.м, разом 116,2 кв.м; ОСОБА_4 - кабінет № 13, площею 7,4 кв.м; ОСОБА_2 - кабінет № 15, площею 25,5 кв.м, кабінет № 18, площею 11,6 кв.м, кабінет № 19, площею 11,9 кв.м, разом 49,0 кв.м. Тамбур № 1, площею 3,4 кв.м, сходову клітину № 2, площею 11,2 кв.м, сходову клітину № 12, площею 14,5 кв.м, коридор № 20, площею 16,8 кв.м, санвузол № 20а, площею 4,6 кв.м - залишити у спільному користуванні співвласників.
У липні 2013 року ОСОБА_4 подала зустрічний позов до ОСОБА_2, ОСОБА_1 , ОСОБА_3, в якому також просила визначити порядок користування нежитловими приміщеннями у будинку И-2, розташованому у АДРЕСА_1, за варіантом № 1 вказаної судової експертизи.
ОСОБА_4 та ОСОБА_3 також просили зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 закласти дверний отвір між приміщеннями № 15 і № 16 при участі у витратах на переобладнання у рівних долях; зобов`язати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 у приміщеннях, виділених їм у користування, встановити прилади обліку споживання електроенергії для особистої оплати кожним співвласником за електропостачання у нежитловий будинок літ.И-2 по АДРЕСА_1 ; встановити для ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 порядок оплати часток від загальної вартості холодної і гарячої води та водовідведення, що постачаються у нежитловий будинок літ.И-2 по АДРЕСА_1, пропорційний кількості осіб, що знаходяться у приміщеннях, виділених кожному зі співвласників у користування; встановити для ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 порядок оплати часток від загальної вартості теплової енергії, що постачаються у нежитловий будинок літ. И-2 по АДРЕСА_1, пропорційний розміру площі приміщення, що знаходяться у приміщеннях, виділених кожному зі співвласників у користування; встановити для ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 порядок користування землею під будівлею, пропорційний розміру площі приміщень, виділених кожному із співвласників у користування.
Зустрічні позови мотивовані тим, що ОСОБА_1 є власником ј частки нежитлової будівлі літ. И-2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_4 є власником 1/16 частки, ОСОБА_3 - власником 7/16 часток, ОСОБА_2 - власником 1/4 частки. Співвласники не можуть дійти згоди щодо спільного користування будинком. Проте, між ними склався фактичний порядок користування вказаним нежитловим будинком, що є підставою для встановлення такого порядку судом.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 25 листопада 2016 року позов ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 задоволено частково.
Визначено порядок користування приміщеннями у нежитловій будівлі літ. И-2, розташованої у АДРЕСА_1, виділивши в користування:
ОСОБА_1 - кабінети № № 14, 16,17, площею 15 кв.м, 17,3 кв.м., 15,6 кв. м., разом 47,9 кв.м. Тамбур 1 площею 3.4 кв.м, сходову клітину 2, площею 11,2 кв.м, сходову клітину 12, площею 14,5 кв.м, коридор 20, площею 16,8 кв.м, санвузол 20а, площею 4,6 кв.м, разом 16,8 кв.м - залишено у спільному користуванні власників, всього 64,7 кв.м, що менше на 3,05 кв.м.
ОСОБА_2 - кабінет № 15, площею 25,5 кв.м, кабінет № 18, площею 11,6 кв.м, кабінет № 19, площею 11,9 кв.м, разом 49,0 кв.м. Тамбур 1, площею 3.4 кв.м, сходову клітину 2, площею 11,2 кв.м, сходову клітину 12, площею 14,5 кв.м, коридор 20, площею 16,8 кв.м, санвузол 20а, площею 4,6 кв.м, разом 16,8 кв.м - залишено у спільному користуванні власників, всього 65,8 кв.м, що на 1,95 кв.м менше.
ОСОБА_3 - кабінет № 3, площею 12,8 кв.м, коридор № 4, площею 6,1 кв.м, підсобне приміщення № 4а, площею 1,8 кв.м, торгівельне приміщення № 5, площею 26,2 кв.м, торгівельне приміщення № 6, площею 19,6 кв.м, санвузол №8, площею 6,8 кв.м, торгівельне приміщення № 9, площею 16,4 кв.м, кабінет № 10, площею 14 кв.м, кабінет № 11, площею 12,5 кв.м, разом 116,2 кв.м, що на 2,4 кв.м менше.
ОСОБА_4 - кабінет № 13, площею 7,4 кв.м. Тамбур 1, площею 3.4 кв.м, сходову клітину 2, площею 11,2 кв.м, сходову клітину 12, площею 14,5 кв.м, коридор 20, площею 16,8 кв.м, санвузол 20а, площею 4,6 кв.м, разом 16,9 кв.м - залишено у спільному користуванні власників, всього 24,3 кв.м, що на 7,4 кв.м більше.
Зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 закласти дверний отвір між приміщеннями № 15 і № 16 при участі у витратах на переобладнання у рівних долях.
Зобов`язано ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 у приміщеннях, виділених їм у користування встановити прилади для ведення відокремленого обліку енергоносіїв, гарячої і холодної води та укласти договір про сплату частин від нарахувань за водовідведення.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 судові витрати в сумі 1638,41 грн - по 546,13 грн з кожного.
Стягнуто на користь ОСОБА_4 з ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 565,87 грн - 188,62 грн з кожного.
Стягнуто на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 13 793,70 грн - 4 597,90 грн з кожного.
У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду мотивовані тим, що сторони дійшли згоди про доцільність визначення порядку користування нежитловими приміщеннями саме за 1 варіантом, зазначеному у висновку експертизи, який відповідає фактичному користуванню, що склався між співвласниками та не порушує їх прав, а отже порядок користування підлягає встановленню саме за цим варіантом.
З урахуванням висновку експерта, суд вважав правильним зобов`язати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 у приміщеннях, виділених їм у користування встановити прилади для ведення відокремленого обліку енергоносіїв, гарячої і холодної води та укласти договір про сплату частин від нарахувань за водовідведення. Також суд зобов`язав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 закласти дверний отвір між приміщеннями № 15 і № 16 при участі у витратах на переобладнання у рівних долях.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення та відмовити у задоволенні позовів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визначення порядку користування спільною власністю.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що позови ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 мали статус зустрічних позовних вимог та були прийняті до спільного розгляду з первісним позовом, який ухвалою суду 12 жовтня 2016 року залишено без розгляду. Разом з тим, питання про роз`єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійне провадження судом не вирішено.
Під час розгляду справи, суд першої інстанції за відсутності будь-яких доказів дійшов висновку про наявність згоди сторін на визначення порядку користування нежитловими приміщеннями саме за 1 варіантом, а не за 4 варіантом, запропонованим експертом.
Застосовуючи до спірних правовідносин положення статті 358 ЦК України, суд допустив неправильне тлумачення цієї норми.
Судами не враховано, що спільним майном є двоповерхова нежитлова будівля загальною площею 273,1 кв.м, до складу якої входять приміщення різного цільового призначення, а саме: торгівельні приміщення на першому поверсі, десять кабінетів, сходова клітина, коридор на 2 поверсі, тамбір, два санвузли.