Постанова
Іменем України
28 травня 2020 року
м. Київ
справа № 355/680/17
провадження № 61-3447св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Сімоненко В. М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Баришівського районного суду Київської області від 29 травня 2018 року у складі судді Єременка В. М. та постанову Київського апеляційного суду від 16 січня 2019 року у складі суддів: Панченка М. М., Слюсар Т. А., Волошиної В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики у розмірі 1 822 539 грн 21 коп.
Зазначав, що відповідач за договором позики від 10 січня 2014 року отримав від нього у борг 330 тис. грн на строк до 10 липня 2014 року, проте у визначений строк позику не повернув. На підставі пункту 5 договору відповідач зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 1 204 500 грн. Також, відповідно до статті 625 ЦК України з вдповідача підлягають стягненню 3 % річних у сумі 28 560 грн 82 коп. та інфляційні втрати у розмірі 259 532 грн 39 коп.
17 квітня 2018 року вказана справа об`єднана в одному провадженні зі справою за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визнання вищезазначеного договору позики недійсним з тих підстав, що її чоловік - ОСОБА_2, отримуючи спірну позику, діяв без погодження з нею як з дружиною.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 29 травня 2018 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у розмірі 330 тис. грн, пеню у розмірі 250 тис. грн, 3 % річних - 28 560 грн 82 коп. та інфляційні втрати - 259 532 грн 39 коп., всього - 868 093 грн 21 коп. В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. В зустрічному позові ОСОБА_3 відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що станом на 29 травня 2018 року грошові кошти ОСОБА_2 позивачу не повернув. Таким чином, зважаючи на невиконання відповідачем зобов`язання стосовно повернення позики, позивач вправі вимагати від відповідача за договором стягнення відповідної суми за договором та нараховані інші суми в зв`язку з неповерненням грошових коштів. Вирішуючи питання про часткове задоволення позовних вимог а, судом враховані арифметичні помилки, які мали місце при підрахунках сум боргу при складенні позовної заяви. Зустрічний позов дружини ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - є способом ухилення від повернення існуючої позики, зустрічний позивач не надала доказів на підтвердження своїх вимог.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 16 січня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині стягнення пені у сумі 250 тис. грн, (двісті стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню у сумі 330 тис. грн. В решті рішення залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції, задовольняючи частково позов в частині стягнення пені у розмірі 250 тис. грн, безпідставно зменшив розмір пені нижче утвореного боргу у сумі 330 тис. грн, що випливає із змісту частини третьої статті 551 ЦК України, згідно якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин справи, які мають істотне значення. Із аналізу зазначеної норми слідує, що стягненні пені (у випадку перевищення неустойкою розміру заборгованості), у розмірі меншому від розміру основного боргу - є недоцільним.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1) Доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення в частині відмови у стягненні пені та задовольнити позов у цій частині повністю, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до пункту 5 договору позики за порушення строку повернення суми позики ОСОБА_2 зобов`язувався сплатити пеню у розмірі 1 % від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення. На підставі вказаного пункту договору ним нарахована пеня у розмірі 1 204 500 грн, який зменшено судом до 330 тис. грн без відповідної правової підстави.
В іншій частині судові рішення не оскаржуються та колегією суддів не переглядаються.
(2) Позиція ОСОБА_2 .
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що розмір пені зменшено на підставі частини третьої статті 551 ЦК України, оскільки він значно перевищував розмір завданих збитків. Крім того, до вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
08 лютого 2020 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ (далі - Закон від 15 січня 2020 року № 460-ІХ).
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чйнності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.