Постанова
Іменем України
28 травня 2020 року
м. Київ
справа № 297/1001/15-ц
провадження № 61-20935св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Приватне підприємство "Свяс",
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 18 травня 2017 року в складі судді Гал Л. Л. та постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 01 березня 2018 року в складі колегії суддів:
Бисаги Т. Ю., Собослой Г. Г., Кожух О. А.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства "Свяс" (далі - ПП "Свяс") про стягнення боргу за договором позики.
Позовна заява мотивована тим, що 26 березня 2009 року між
ОСОБА_1 та ПП "Свяс" був укладений договір позики, згідно з умовами якого останнє отримало у борг 264 350 грн, які зобов`язалося повернути не пізніше 26 травня 2009 року, проте своїх зобов`язань належним чином не виконало.
У червні 2009 року ОСОБА_1 пред`явила позов до ПП "Свяс" про стягнення боргу за договором позики. Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 15 червня 2009 року у справі № 2-593/09 затверджено мирову угоду, укладену між ПП "Свяс" та ОСОБА_1, відповідно до якої з метою погашення боргу ПП "Свяс" передає у власність належне йому майно, а саме нежилу будівлю на АДРЕСА_1, яка складається з трьох приміщень загальною площею 455,6 кв. м, 343,8 кв. м, 17,5 кв. м, та земельні ділянки, на яких розташована вищезазначена будівля площею 0,5 га та
0,25 га. У подальшому ухвала про затвердження мирової угоди була скасована.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 17 липня 2009 року
ОСОБА_1 відчужила вищевказане майно ОСОБА_4 .
У подальшому рішенням Апеляційного суду Закарпатської області
від 24 квітня 2015 року у справі № 707/5086/2012 стягнуто з ПП "Свяс" на користь ОСОБА_1 борг за договором позики з урахуванням штрафних санкцій, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних у розмірі
374 178,75 грн.
Вищевказаним судовим рішенням у справі № 707/5086/2012 стягнуто штрафні санкції, інфляційні нарахування та три проценти річних за договором позики за період з 27 травня 2009 року до 19 вересня 2012 року. Оскільки зобов`язання за договором позики фактично не виконано, то позивач вважала, що вона має право на стягнення за період з 20 вересня 2012 року до 29 квітня 2015 року пені за порушення грошового зобов`язання у розмірі 1 256 984,25 грн, проценти за користування позикою - 70 854,88 грн, три проценти річних від простроченої суми за порушення грошового
зобов`язання - 20 655,72 грн, інфляційні втрати - 175 158,31 грн.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просила стягнути з ПП "Свяс" 1 256 984,25 грн пені, 70 854,88 грн процентів, 20 655,72 грн трьох процентів річних, 175 158,31 грн інфляційних втрат.
Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 29 травня 2015 року залучено до участі в справі як третіх осіб ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 30 вересня 2015 року (в складі судді Фейіра О. О.) позов задоволено частково.
Стягнуто з ПП "Свяс" на користь ОСОБА_1 пеню за порушення грошового зобов`язання у розмірі 482 438,75 грн, проценти за користування позикою - 70 854,88 грн, три проценти річних від простроченої суми за порушення грошового зобов`язання - 20 655,72 грн, інфляційні втрати - 175 158,31 грн, судовий збір - 3 654 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що між сторонами був укладений договір позики, за яким підприємство отримало кошти у розмірі 264 350 грн, які на час вирішення справи ОСОБА_1 не повернуло, тому правовідносини між сторонами за договором позики від 26 березня
2009 року продовжують існувати.
Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 02 лютого 2016 року
(в складі колегії суддів: Готра Т. Ю., Леска В. В., Кондора Р. Ю.) рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 30 вересня 2015 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що після скасування ухвали про затвердження мирової угоди позивачка ОСОБА_1 вже не була і на даний час не є власником спірного майна, тому вона не може повернути це майно підприємству. Щодо вжиття заходів до його повернення, то таке право належить ПП "Свяс", на користь якого рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 24 квітня
2015 року, що набрало законної сили, витребувано від ОСОБА_4 вище вказане майно, яке ОСОБА_4 продано ОСОБА_1, та скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на зазначене нерухоме майно.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 жовтня 2016 року (в складі колегії суддів: Червинської М. Є., Завгородньої І. М., Коротуна В. М., Писаної Т. О.,
Попович О. В.) рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 30 вересня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 02 лютого 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала касаційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції не перевірив доводів представника третіх осіб щодо повернення позивачем майна або коштів підприємству після скасування ухвали про затвердження мирової угоди, оскільки починаючи з 15 червня 2009 року позивач користувалася майном підприємства, отриманого у рахунок погашення заборгованості за договором позики, а з липня 2009 року - коштами від його продажу, якими продовжує користуватися.
Без з`ясування вказаних обставин висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав вважати, що ПП "Свяс" є таким, що прострочило виконання за договором позики, і, як наслідок, стягнення з останнього на користь позивача трьох процентів річних за період з 20 вересня 2012 року
до 29 квітня 2015 року та інфляційних втрат є передчасним.
Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 18 травня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з метою погашення заборгованості за договором позики позивач отримала (в еквіваленті) належне позивачу майно, яке у подальшому відчужила іншій особі. Разом з тим, на час розгляду справи ПП "Свяс" не повернуто передане на підставі мирової угоди, яка у подальшому була скасована, майно, тому відсутні підстави вважати, що відповідач, не одержавши своє майно, є таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором позики.
Постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 01 березня
2018 року рішення Берегівського районного суду Закарпатської області
від 18 травня 2017 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що ПП "Свяс" у рахунок погашення заборгованості за договором позики від 26 березня 2009 року на загальну суму 395 550 грн передало ОСОБА_1 у власність нежитлові приміщення загальною площею
816,9 кв. м та земельні ділянки площею 0,5 га і 0,25 га на АДРЕСА_1, а в матеріалах справи відсутні докази повернення цього майна відповідачу.
Починаючи з 15 червня 2009 року позивач користується майном підприємства, отриманого в рахунок погашення заборгованості за договором позики, а з липня 2009 року - коштами від його продажу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 18 травня 2017 року та постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 01 березня 2018 року, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала Берегівського районного суду Закарпатської області від 15 червня 2009 року у справі № 2-593/09, якою затверджено мирову угоду, була скасована ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 28 серпня 2009 року, тому правовідносини між сторонами за договором позики продовжують існувати.
Крім того, рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 24 квітня 2015 року у справі № 707/5086/2012 спірне майно витребувано від
ОСОБА_4 на користь ПП "Свяс".
Крім того, ПП "Свяс" мало повернути ОСОБА_1 кошти не пізніше
26 травня 2009 року, а спірне майно вибуло з володіння відповідача лише
15 червня 2009 року, тобто вже після прострочення останнім своїх зобов`язань за договором позики.
Після продажу ОСОБА_1 спірного майна ОСОБА_4, позивач не мала можливості повернути зазначене майно ПП "Свяс", оскільки таке їй вже не належало.
Позивач довела належними та допустимими доказами заявлені у справі вимоги, зобов`язання за договором позики на час розгляду справи не виконані, тому вона має право на стягнення зазначених у позові сум.
Доводи інших учасників справи
ОСОБА_2 подала до суду відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що ОСОБА_1 після скасування ухвали про затвердження мирової угоди не повернула підприємству майно підприємства, починаючи з 15 червня
2009 року користувалася цим майном, а з липня 2009 року - коштами від продажу майна підприємства, і до цього часу продовжує ними користуватися. Заявлені у справі вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Інший учасник справи не скористався своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направив.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2018 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
11 жовтня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя", у справі призначено повторний автоматизований розподіл.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 26 березня 2009 року між ОСОБА_1 та
ПП "Свяс", директором якого є ОСОБА_5 (син позивача), укладено договір позики, відповідно до умов якого позивачка передала у власність підприємства грошові кошти у розмірі 264 350 грн, які відповідач зобов`язався повернути не пізніше 26 травня 2009 року.
Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 15 червня 2009 року у справі № 2-593/09 затверджено мирову угоду, укладену між
ПП "Свяс" та ОСОБА_1, відповідно до якої з метою погашення боргу ПП "Свяс" передає ОСОБА_1 у власність належне йому майно, а саме нежилу будівлю на АДРЕСА_1, яка складається з трьох приміщень загальною площею 455,6 кв. м (під літ. "А"), 343,8 кв. м (під літ. "Л"), 17,5 кв. м (під