Постанова
Іменем України
28 травня 2020 року
м. Київ
справа № 524/11511/14-ц
провадження № 61-11275св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.,
учасники справи:
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області
від 09 листопада 2017 року у складі судді Андрієць Д. Д. та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 10 січня 2018 року у складі колегії суддів: Триголова В. М., Бондаревської С. М., Дорош А. І.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ"
(далі - Закон України № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Прокуратури Полтавської області, Державної казначейської служби України (далі - ДКСУ), Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області (далі - ГУ ДКСУ в Полтавській області) про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування.
Позовна заява мотивована тим, що 01 вересня 2009 року ОСОБА_1 затримано як підозрюваного у скоєнні злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 366 КК України. Постановою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області
від 04 вересня 2009 року строк затримання продовжено до 10 діб.
09 вересня 2009 року позивачу пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених частинами третьою-п`ятою статті 191, частинами першою, другою статті 209, частиною другою статті 364, частиною другою 366 КК України, а у подальшому обвинувачення перекваліфіковано на частину першу статті 191 КК України. 11 вересня 2009 року відносно нього судом було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
24 жовтня 2012 року дану кримінальну справу відносно ОСОБА_1 закрито на підставі пункту 2 статті 6 КПК України у зв`язку з відсутністю у його діях складу злочину. Загалом він перебував під кримінальним переслідуванням протягом 38 місяців.
ОСОБА_1 вважав, що неправомірними діями органів досудового розслідування та прокуратури, йому завдано моральних страждань та порушено усталений спосіб його життя, тому відповідно до Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" він має право на відшкодування моральної шкоди.
Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_1, з урахуванням уточнених та збільшених позовних вимог, просив суд стягнути з Державного бюджету України за рахунок коштів, які обліковуються у ДКСУ, шляхом безспірного списання коштів на його користь моральну шкоду в сумі 3 806 208 грн, завдану йому незаконними діями органу досудового розслідування - Прокуратурою Полтавської області.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 09 листопада 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ДКСУ за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 120 877,52 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 10 січня 2018 року рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 09 листопада 2017 року залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що внаслідок незаконних дій органів прокуратури ОСОБА_1 була спричинена моральна шкода, на відшкодування якої він має право у розмірі, визначеному статтею 13 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на висновок судово-психологічної експертизи № 527
від 31 грудня 2015 року, відповідно до якого було визначено розмір моральної шкоди у розмірі 1 637 808 грн.
Крім того, судами неналежно були досліджені докази у справі.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 01 вересня 2009 ОСОБА_1 був затриманий старшим помічником прокурора міста Кременчука Полтавської області
Левицьким В. І. на підставі статті 106 (115) КПК України (у редакції Закону від 28 грудня 1960 року) як підозрюваний у скоєнні злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 366 КК України. Підставою затримання позивача стало те, що очевидці, у тому числі й потерпілі, прямо вказали на дану особу, що саме він вчинив злочин.
Постановою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 04 вересня 2009 року щодо ОСОБА_1 було продовжено строк затримання до 10 діб.
09 вересня 2009 року ОСОБА_1 було пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених частинами третьою-п`ятою статті 191, частинами першою, другою статті 209, частиною другою статті 364 та частиною другою статті 366 КК України.
Постановою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 11 вересня 2009 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
27 липня 2012 року прокурором Прокуратури міста Кременчука
Сенніковим А. Б. винесено постанову про зміну обвинувачення в суді, відповідно до якої обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_1, змінено з частин третьої-п`ятої статті 191, частин першої, другої статті 209, частини другої статті 364 та частини другої статті 366 КК України на частину першу статті 190 КК України.
Постановою Крюківського районного суду Кременчука Полтавської області від 02 серпня 2012 року виділено з кримінальної справи № 1-5/2011 матеріали в частині обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 190 КК України. Виділені матеріали справи направлено прокурору міста Кременчука Полтавської області для організації проведення додаткового розслідування.
24 жовтня 2012 року постановою старшого слідчого Слідчого відділу Кременчуцького міського управління Управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області (далі - СВ Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області) кримінальну справу № 09815073, порушена за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 190 КК України відносно ОСОБА_1, закрито на підставі пункту 2 статті 6 КК України (у редакції Закону від 28 грудня 1960 року) за відсутністю в діях складу злочину.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
У частині третій статті 3 ЦПК України (тут і далі - у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 460-IX) визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права