Постанова
Іменем України
28 травня 2020 року
м. Київ
справа № 2-1970/11
провадження № 61-34940св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
представник відповідача - ОСОБА_3,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Стрептівська сільська рада Кам`янка-Бузького району Львівської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Львівської області, у складі колегії суддів: Шандри М. М., Ванівського О. М., Струс Л. Б., від 20 березня 2018 року.
Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування
У листопаді 2011 року року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Стрептівська сільська рада Кам`янка-Бузького району Львівської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Позовна заява мотивована тим, що вона є власником житлового будинку по АДРЕСА_1, а відповідач є власником будинку по АДРЕСА_1, їх присадибні земельні ділянки, які призначені для обслуговування житлових будинків та господарських споруд, межують. Зазначала, що у квітні 2010 року відповідач, нехтуючи добросусідськими відносинами розвалила стару огорожу, яка визначала межу між господарствами і збудувала іншу огорожу, якою частину її земельної ділянки, площею 0,04 га, самовільно приєднала до своєї земельної ділянки. У результаті таких дій відповідача межа вийшла на рівень належних їй сараю, льоху та дровітні. Вказувала, що межі між зазначеними будинками були визначені ще попередніми власниками.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд зобов`язати відповідача знести огорожу, збудовану на її земельній ділянці, повернути їй самовільно захоплену земельну ділянку, площею 0,04 га, та привести межу між будинковолодіннями у попередній стан, усунувши таким чином їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області, у складі судді Бакай І. А., від 16 травня 2017 року позов задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_4 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення (демонтажу) самовільно побудованого (встановленого) паркану між будинковолодіннями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сторони не набули права власності на спірні земельні ділянки, а відтак позовні вимоги щодо повернення самовільно захопленої земельної ділянки, площею 0,04 га, та приведення межі між будинками сторін у попередній стан не підлягають задоволенню, оскільки такі межі не є визначеними у встановленому законом порядку. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач здійснила будівництво огорожі між будинками без відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи, а саме належного дозволу на будівництво, без належним чином затвердженого проекту, з істотним порушенням будівельних норм і правил, а також, на земельній ділянці не відведеній для цієї мети та не належній відповідачу, тобто самочинно, впритул до господарської будівлі позивача. Встановивши, що здійснена відповідачем самочинна побудова огорожі порушує право власності позивача, що унеможливлює не тільки здійснення позивачем дій по утриманню будівлі в належному стані, а навіть вільний прохід між будівлею та огорожею, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про знесення самочинного будівництва є обґрунтованими.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Львіської області від 20 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 16 травня 2017 року скасовано в частині задоволення позову та зобов`язання ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення (демонтажу) самовільно побудованого (встановленого) паркану між будинковолодіннями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у позові ОСОБА_1 .В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивачем не доведено факт самовільного захоплення відповідачем земельної ділянки, площею 0,04 га, а також зміни меж землекористування внаслідок покращення огорожі у 2010 році. Суд апеляційної інстанції зазначив, що висновки суду першої інстанції про неможливість перебудови огорожі не підтверджені належними та допустимими доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідач збудувала огорожу з порушенням вимог Державних будівельних норм, відповідно до яких відступ до межі сусідньої земельної ділянки від найбільш відступної конструкції стіни має бути не менше одного метра, отже права позивача щодо користування земельною ділянкою порушені. Заявник наголошує, що суд апеляційної інстанції спір між сторонами не вирішив, а навпаки загострив проблему, оскільки конфлікт продовжує мати місце. Зазначає, що відповідач не надала дозвіл на виконання робіт з будівництва огорожі, яке здійснювалось нею без попереднього погодження з компетентними органами, без затвердженого проекту та з істотним порушенням будівельних норм і правил.
Судове рішення оскаржується лише у частині вирішення позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення (демонтажу) самовільно побудованого (встановленого) паркану, тому в іншій частині касаційному перегляду не підлягають в силу вимог
статті 400 ЦПК України
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржену постанову суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
14 квітня 2020 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 2-1970/11 розподілено судді-доповідачеві.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником будинковолодіння по
АДРЕСА_1 на підставі рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 04 червня 2007 року у справі № 2-516/07 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії ССГ від 23 липня 2007 року № 444836.
ОСОБА_2 є власником будинковолодіння по АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_1 від 18 червня 2010 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії ССХ № 200991 від 20 серпня 2010 року.
Земельні ділянки, на яких знаходяться належні сторонам будинки, межують між собою.
Згідно витягу з рішення Стрептівської сільської ради Камянка-Бузького району Львівської області від 07 липня 2011 року № 8 ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації по передачі у приватну власність земельної ділянки, загальною площею 0,3400 га, яка знаходиться у її користуванні.
На момент розгляду справи земельна ділянка ОСОБА_1 не приватизована.
Відповідно до акту, складеного 09 липня 2010 року комісією у складі: сільського голови Ренчки Є . М., землевпорядника сільської ради Катрун М. В., голови земельної комісії сільської ради Пожарницької Н. В. слідує, що будівля ОСОБА_1 не відповідає будівельному паспорту. Згідно запису в погосподарській книзі за ОСОБА_2 закріплена земельна ділянка біля житлового будинку, площею 0,34 га. Обміри відповідають дійсності. Комісія факту самовільного захоплення ОСОБА_2 частини земельної ділянки ОСОБА_1 підтвердити не може через відсутність відповідної документації.
Згідно листа Стрептівської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області від 08 грудня 2016 року № 476 оригіналу опорного плану с. Стрептів Кам`янка-Бузького району Львівської області щодо визначення меж землекористування немає.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", положеннями якого встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.