Постанова
Іменем України
27 травня 2020 року
м. Київ
справа № 201/14495/16-ц
провадження № 61-22962св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Преміум Плюс",
треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Вдовіна Ліана Леонідівна, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 12 липня 2018 року у складі судді Ткаченко Н. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року в складі колегії суддів: Макарова М. О., Деркач Н. М., Ткаченко І. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Преміум Плюс" (далі - ТОВ "Гарант Преміум Плюс"), треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Вдовіна Л. Л. (далі - приватний нотаріус Дніпровського МНО Вдовіна Л. Л.), ОСОБА_3, про визнання незаконним звіту про оцінку квартири, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, повернення квартири за правилами реституції.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона опинилась у складних життєвих обставинах та була введена в оману чоловіком покупця ( ОСОБА_3 ), унаслідок чого продала квартиру, яка була для неї єдиним житлом, на не вигідних для себе умовах. Вказувала, що після смерті її батька ОСОБА_5, який помер у 2014 році, вона отримала у спадщину після нього спірну квартиру.
30 вересня 2016 року уклала з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу спірної квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського МНО Вдовіною Л. Л. При цьому про те, що фактично стороною договору купівлі-продажу квартири та покупцем буде не ОСОБА_3, а його дружина - ОСОБА_2, позивачу стало відомо лише під час оформлення правочину. Перед підписанням спірного договору ОСОБА_3 передав позивачу 11 000,00 дол. США, що підтверджується відповідною розпискою. ОСОБА_3 пояснив, що вартість квартири дорівнює сумі коштів, яка і передана позивачу. Також під час оформлення договору купівлі-продажу позивач дізналась, що вартість квартири визначена в розмірі 149 655,00 грн, хоча за звітом іншого оцінювача ринкова вартість квартири становить 795 019,00 грн.
Позивач вказала, що через нагальну потребу в коштах вона довірилась ОСОБА_3 і лише після укладення договору купівлі-продажу зрозуміла, що її ввели в оману. На пропозицію щодо повернення до стану, який існував до укладення спірного договору, їй було відмовлено.
Позивач вважала, що під час укладення договору не були додержані вимоги чинного законодавства України, оскільки в договорі визначена ціна згідно з оцінкою ТОВ "Гарант Преміум Плюс", а не фактична ринкова ціна квартири як істотна умова спірного правочину.
На думку позивача, незаконність звіту ТОВ "Гарант Преміум Плюс" від 20 вересня 2016 року про оцінку квартири в розмірі 149 655,00 грн порушує її права та інтереси, а тому є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 30 вересня 2016 року.
Стверджує, що вона не укладала договору щодо проведення оцінки спірної квартири із ТОВ "Гарант Преміум Плюс". При цьому всупереч статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" ТОВ "Гарант Преміум Плюс" не виконало процедур з оцінки спірної квартири, не розкрило зміст проведених процедур, виклало текст висновку шрифтом такого розміру, що позбавляє фізичну особу можливості його прочитати. Приватний нотаріус Дніпровського МНО Вдовіна Л. Л. всупереч частині третій статті 47 Закону України "Про нотаріат" прийняла звіт ТОВ "Гарант Преміум Плюс" з метою вчинення нотаріальних дій.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 12 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з їх недоведеності, оскільки оспорюваний правочин не суперечить актам цивільного законодавства. Суд вказав, що оспорювана оцінка вартості спірної квартири не є правовстановлюючим документом, вона є результатом практичної діяльності експерта-оцінювача з визначених питань, а не актом обов`язкового виконання всіма учасниками певних правовідносин, а тому визнання звіту незаконним не є способом захисту порушеного права у розумінні вимог статті 16 ЦК України. Крім того, суди попередніх інстанцій вважали безпідставними аргументи позивача про порушення приватним нотаріусом Дніпровського МНО Вдовіною Л. Л. вимог Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при прийнятті звіту ТОВ "Гарант Преміум Плюс" із заниженою ціною квартири, оскільки до повноважень нотаріуса не належить надання оцінки звіту як результату практичної діяльності оцінювача чи висновку про відповідність оцінки нормам чинного законодавства та відповідності ціни у звіті реальній ринковій вартості предмета правочину.
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У грудні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просить скасуватирішення судів попередніх інстанцій, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно встановили обставини справи, неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права.
Позивач наголошує, що не укладала договору із суб`єктом оціночної діяльності про визначення вартості спірної квартири, такий договір не підписувала. Оскільки договір про оцінку спірної квартири з ТОВ "Гарант Преміум плюс" позивач не укладала, тому вважає, що звіт про оцінку спірної квартири від 20 вересня 2016 року є незаконним, що дає підстави суду визнати договір купівлі-продажу квартири від 30 вересня 2016 року недійсним у зв`язку з відсутністю істотної умови договору - ціни.
Суди безпідставно відмовили у задоволенні клопотання позивача про витребування у приватного нотаріуса Дніпровського МНО Вдовіної Л. Л. оригіналу договору, який укладено між нею і ТОВ "Гарант Преміум Плюс", оригіналу звіту про оцінку спірної квартири. Крім того, суди попередніх інстанцій необґрунтовано відмовили у задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2020 року на адресу суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу. У вказаному відзиві відповідач зазначила про необґрунтованість доводів касаційної скарги ОСОБА_1 .
Вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно встановили обставини справи та ухвалили судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для її задоволення немає.
Суди встановили, що ОСОБА_1 була власником двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .
30 вересня 2016 року ОСОБА_1 уклала з ОСОБА_2 нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу спірної квартири.
У розділі 3 "Ціна договору" спірного договору сторони домовилися, що продаж квартири, за домовленістю сторін, вчиняється за 149 655,00 грн, які були одержані продавцем від покупця до підписання цього договору, оскільки сторони встановили, що умови договору щодо сплати ціни договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (частина третя статті 631 ЦК України). Сторони підтверджують факт повного розрахунку за спірну квартиру.
Ринкова вартість квартири, яка відчужується, становить 149 655,00 грн згідно з звітом про оцінку вартості майна, зробленим ТОВ "Гарант Преміум Плюс" 20 вересня 2016 року.
У розділі 5 "Інші умови" договору купівлі-продажу сторони засвідчили, що вимоги законодавства щодо змісту, значення й правових наслідків правочину, що укладається сторонами, їм роз`яснено нотаріусом. Сторони підтверджують, що цей правочин не є фіктивним чи удаваним, тобто не є таким, що передбачено статтями 234, 235 ЦК України. Зі змістом статей 215 - 236 ЦК України про недійсність правочину та правові наслідки недодержання сторонами вимог закону, ЦК України та інших законів України сторони ознайомлені.
Договір підписано сторонами у присутності нотаріуса. Особи сторін встановлено, їх дієздатність, а також належність ОСОБА_1 квартири, що відчужується, нотаріусом перевірено.
Відповідно до розписки від 30 вересня 2016 року ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу квартири № 3424 від 30 вересня 2016 року отримала від ОСОБА_7 грошові кошти в розмірі 5 850,00 євро, 4 400,00 дол. США та 700,00 грн, що еквівалентно 11 000,00 дол. США. Крім того, у розписці позивач підтвердила, що ОСОБА_2 за власний рахунок повністю оплатила всі податки та збори в розмірі 2 000,00 дол. США з метою оформлення документів на квартиру за цим договором.