Постанова
Іменем України
27 травня 2020 року
м. Київ
справа № 180/1040/18
провадження № 61-574св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2018 року у складі судді Хомченко С. І. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року в складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат") про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що він з 2011 року працював підземним електрослюсарем наПАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат".
У травні 2015 року позивач був призваний на строкову військову службу до Збройних Сил України, 18 вересня 2015 року підписав контракт про проходження військової служби в особливий період, а тому на нього поширюються гарантії, закріплені в статті 119 КЗпП України, зокрема, що на час військової служби за ним зберігаються місце роботи, посада та середній заробіток. Незважаючи на це відповідач після укладення ним контракту про проходження військової служби, згідно з наказом від 18 травня 2017 року № 257/к звільнив його з роботи на підставі пункту 3 статті 36 КЗпП України.
Вважаючи своє звільнення протиправним, позивач просив суд визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 18 травня 2017 року № 257/к; поновити його на роботі; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 30 000,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ заступника голови правління ПАТ Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" Заєц В. Г. від 18 травня 2017 року № 257/к про звільнення ОСОБА_1 з посади підземного електрослюсаря чергового та по ремонту устаткування третього розряду шахти № 9-10 на підставі пункту 3 частини першої статті 36 КЗпП України у зв`язку із вступом на військову службу за контрактом зі строком дії, встановленим частиною другою статті 23 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу".
Поновлено ОСОБА_1 на роботі в АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на посаді підземного електрослюсаря чергового та по ремонту устаткування третього розряду шахти № 9-10 з 19 травня 2017 року.
Стягнуто з АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 38 443,02 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що оскільки позивач 18 вересня 2015 року уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України і як військовослужбовець несе службу особливого характеру під час дії в державі особливого періоду, тому на нього поширюються гарантії, передбачені статтею 119 КЗпП України, щодо збереження місця роботи, посади і середнього заробітку під час дії особливого періоду на строк до його закінчення.
Також суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що пропущений позивачем строк для звернення з позовом до суду підлягає поновленню, оскільки причини його пропуску є поважними.
Короткий зміст вимогта доводикасаційної скарги
У січні 2019 року АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що, крім видів військової служби, її підстав, строку дії особливого періоду в Україні, для вирішення питання про наявність у позивача гарантій, передбачених частиною третьою статті 119 КЗпП України в редакції, яка була чинною на день укладення ОСОБА_1 контракту про проходження військової служби, важливе значення має питання календарного обчислення строку військової служби, яке на той час було унормоване частинами другою і третьою статті 23 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" в редакції від 12 серпня 2014 року.
Позивач, уклавши контракт на проходження військової служби, змінив свій правовий статус з військовослужбовця строкової військової служби на військовослужбовця за контрактом із строком служби в календарному обчисленні три роки, тому ПАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" правомірно припинило трудовий договір із ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини першої статті 36 КЗпП України у зв`язку із вступом позивача на військову службу на професійній основі.
Відповідач вважає, що позивачу безпідставно поновлено строк для звернення до суду, оскільки 18 травня 2017 року він особисто отримав трудову книжку, тому посилання на те, що з 10 березня 2017 року позивач не мав можливості вчасно звернутися до суду з позовом, оскільки брав участь в антитерористичній операції, є необґрунтованими.
З огляду на те, що касаційна скарга містить доводи лише щодо оскарження рішень судів попередніх інстанцій у частині задоволених позовних вимог про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, тому в іншій частині рішення судів касаційний суд не переглядає.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" та витребувано справу із суду першої інстанції. Крім того, вказаною ухвалою відмовлено у зупиненні виконання рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2018 року.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для її задоволення немає.
Суди встановили, що згідно з наказом від 28 листопада 2011 року № 592 позивач прийнятий на роботу до ПАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на посаду підземного електрослюсаря чергового та по ремонту устаткування третього розряду шахти № 9-10.
Відповідно до наказу від 26 січня 2016 року № 16/к "Про увільнення від роботи працівників, призваних на строкову військову службу по ПАТ "МГЗК", позивач був увільнений від роботи з 26 травня 2015 року у зв`язку із призовом на строкову військову службу із збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку на підставі частини другої статті 39 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".