ПОСТАНОВА
Іменем України
29 травня 2020 року
Київ
справа №826/22199/15
касаційне провадження №К/9901/36671/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Блажівської Н.Є.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.10.2016 (суддя Літвінова А.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016 (головуючий суддя - Кузьменко В.В., судді: Василенко Я.М., Степанюк А.Г.) у справі №826/22199/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Віра" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Віра" звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 11.08.2015 №0017481706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Окружний адміністративний суд м.Києва постановою від 20.10.2016 позовні вимоги задовольнив.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.12.2016 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.10.2016 залишив без змін.
Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.10.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: пункту 6 статті 1, статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообовязкове соціальне страхування".
Касаційна скарга відповідача зводиться до того, що нарахування штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є обґрунтованим, з огляду на зміну місця обліку Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Віра" та відсутність переліку населених пунктів, на яких здійснюється антитерористична операція.
Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір, встановили наступні обставини.
Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві 11.08.2015 прийняла рішення №0017481706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Віра" застосовано штраф у сумі 25806,03грн. (за період з 21.11.2014 по 20.03.2015 (10% до 01.01.2015), штраф у сумі 69297,22грн. (за період з 21.01.2015 по 30.06.2015 (20% з 01.01.2015) та нараховано пеню у сумі 37039,22грн., що в загальній сумі складає 132142,47грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Віра" не погодилося із вищевказаним рішенням та звернулося до суду із позовом.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем наголошено, що пункт 9-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" виключає можливість застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Віра" штрафних та фінансових санкцій, передбачених цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску, оскільки до грудня 2014 року вказане Товариство було зареєстровано у місті Донецьк, який віднесено до зони антитерористичної операції.
Судами з`ясовано, що позивачем під час судового розгляду цієї адміністративної справи не заперечувалося факту наявності в останнього недоїмки зі сплати єдиного внеску.
Водночас, останнім наголошено, що рішенням Державної фіскальної служби України від 31.03.2015 №6620/6/99-99-10-01-07-15 податкова вимога Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві від 05.01.2015 №Ю-14565-25, якою Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Віра" станом на 31.12.2014 визначено заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 180905,66грн., скасована та вважається відкликаною.
Із вказаного рішення Державної фіскальної служби України від 31.03.2015 №6620/6/99-99-10-01-07-15 вбачається, що у вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 05.01.2015 №Ю-14565-25 передчасно зазначено дату набрання законної сили, відтак, дана вимога підлягає скасуванню. Разом з тим, дане порушення не скасовує суму недоїмки по суті.
Факт наявності у позивача недоїмки зі сплати єдиного внеску станом на 31.12.2014 у сумі 180905,66грн. також підтверджується наявною у матеріалах справи копією особової картки платника єдиного внеску.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач у період з 14.04.2014 по 08.12.2014 був звільнений від застосування до нього штрафних санкцій.
При цьому, суди звернули увагу на те, що нарахування штрафу відбулося у період з 21.11.2014 по 30.06.2015, відтак, розрахунковий період включає у себе, у тому числі, і період, протягом якого позивач звільнений від нарахування штрафу і пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску, а тому рішення від 11.08.2015 №0017481706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в цій частині є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Водначас, суди зазначили, що з наведеного разрахунку штрафної санкції неможливо розрахувати штрафні санкції, які нараховані у період з 14.04.2014 по 08.12.2014.
Суди попередніх інстанцій, обґрунтовуючи позицію щодо неможливості розрахувати штрафні санкції, які нараховані у період з 14.04.2014 по 08.12.2014, вказали на відсутність повноважень надавати оцінку впливу вказаних невідповідностей, оскільки такими повноваженнями наділений лише керівник відповідача. Також зазначили, що вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеній у постанові від 05.12.2006 у справі №21-527во06.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Спеціальним законом, що регулює правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI.
Статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено перелік суб`єктів, які відносяться до платників єдиного внеску.
У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено обов`язки платників єдиного внеску.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Положеннями частини восьмої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Відповідно до частини одинадцятої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
В той же час, спірні правовідносини мають певну особливість, а саме перебування Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Віра", яке є платником єдиного внеску, на обліку в органі доходів і зборів, розташованого на території населеного пункту, де проводилася антитерористична операція.
Указом Президента України від 14.04.2014 №405/2014 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.
Зазначений Указ Президента України набрав чинності 14.04.2014.
Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 №1669-VII, який набрав законної сили з 15.10.2014.
Вказаний закон є нормативно-правовим актом, що визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.
Статтею 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначено, що періодом проведення антитерористичної операції є час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Отже, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.
Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України Президентом України у спірний період не приймався.
Крім цього, підпунктом 8 пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 №1669-VII внесено зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме підпункт "б" розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 9-3 такого змісту:
"Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.