ПОСТАНОВА
Іменем України
29 травня 2020 року
Київ
справа №360/2138/19
адміністративне провадження №К/9901/31552/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення винагороди, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 (суддя Свергун І. О.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 (колегія суддів у складі: Міронової Г. М., Арабей Т. Г., Казначеєва Е. Г.),
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач, ГУНП в Луганській області), в якому просив стягнути з відповідача грошову винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07.11.2015 по 31.01.2016 в розмірі 15 050,00 грн.
В обґрунтування позову вказує, що він проходив службу в органах внутрішніх справ. У спірний період брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, у зв`язку із чим позивач має право на нараховування щомісячної винагороди за участь в антитерористичній операції. ГУНП в Луганській області не нараховано та не виплачено винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07.11.2015 по 31.01.2016 в загальному розмірі 15 050,00 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Луганський окружний адміністративний суд рішенням від 18.07.2019 позов задовольнив частково: стягнув з ГУНП в Луганській області на користь позивача винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07.11.2015 по 31.01.2016 в загальній сумі 13 568,55 грн з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Судове рішення першої інстанції мотивовано тим, що накази Антитерористичного Центру при Службі безпеки України, якими підтверджено періоди включення позивача до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганській області, забезпеченні її проведення, та, відповідно, довідка про безпосередню участь особи в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, складена відповідачем на підставі таких наказів Антитерористичного Центру при Службі безпеки України, є належними та достатніми доказами безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції, що дають право на отримання винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції. При цьому суд вважає, що такі накази Антитерористичного Центру при Службі безпеки України, як докази безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції, не потребують додаткового підтвердження іншими доказами, зокрема й наказами ГУНП в Луганської області про залучення співробітників до виконання завдань із забезпечення охорони громадського порядку на блокпостах тощо. Суд вважає твердження представника відповідача, що накази Антитерористичного Центру при Службі безпеки України не є належними доказами безпосередньої участі позивача у антитерористичній операції, безпідставними. З огляду на наведене, суд першої інстанції висновку, що винагорода за участь в антитерористичній операції позивачеві повинна була виплачуватися за спірний період, а саме з 07.11.2015 по 31.01.2016.
Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 16.10.2019 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 змінив, виклавши абзац другий резолютивної частини в наступній редакції: "Зобов`язати ГУНП в Луганській області (ідентифікаційний код 40108845, місцезнаходження: 93406, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, буд. 1) нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07.11.2015 по 31.01.2016 з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів". В решті постанову суду першої інстанції залишив без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що відомості, викладені в наказах Антитерористичного центру при Службі безпеки України, чітко вказують на те, що позивач залучався та брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області в період з 07.11.2015 по 31.01.2016, що надає йому право на отримання винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції. Разом з тим, суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, але судове рішення ухвалено з частковим порушенням норм процесуального права, оскільки статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено прийняття рішення судом в разі задоволення позову про стягнення коштів. Суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що у разі ускладнення виконання зазначеного рішення, позивач не позбавлений можливості подати заяву про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі. В обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на те, що спірна винагорода може бути виплачена тільки за час фактичної участі військовослужбовця, осіб рядового і начальницького складу у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу, звільненні таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження безпосередньо участі позивача у проведенні антитерористичної операції, при цьому відсутні і будь-які розпорядчі документи, які б свідчили про виконання позивачем завдань керівництва штабу антитерористичної операції у спірний період. Накази першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України не є доказами безпосередньої участі позивача у проведенні антитерористичної операції, а лише підтверджують можливість залучення позивача до проведення антитерористичної операції. Виконання службових обов`язків в містах, які відносяться до зони проведення антитерористичної операції, не свідчить про виконання позивачем конкретних завдань, пов`язаних з його безпосередньою участю в проведенні антитерористичної операції.
Позиція інших учасників справи
Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 05.12.2019 відкрито касаційне провадження за скаргою ГУНП в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 28.05.2020 зазначену адміністративну справу призначив до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1 у період з 07.11.2015 по 31.01.2016 проходив службу на посаді старшого інспектора Сватівського ВП ГУНП в Луганські області.
Згідно з копіями витягів із наказів першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей) (по стройовій частині) від 17.11.2015 № 321, від 19.12.2015 № 353, від 06.01.2018 № 6дск капітан поліції ОСОБА_1 у період з 07.11.2015 по 26.12.2017 перебував у складі сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань.
На підставі вищевказаних наказів ГУНП в Луганській області видано позивачу довідку від 18.01.2018 № А-11410 про безпосередню участь особи в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України про те, що він дійсно, зокрема, в період з 07.11.2015 по 26.12.2017 безпосередньо брав участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області.
Відповідно до довідки ГУНП в Луганській області від 18.06.2019 № 569/111/22-2019 про доходи позивача за період з 07.11.2015 по 31.01.2016 у межах спірних правовідносин позивачу за період з 07.11.2015 по 31.01.2016 нараховано грошове забезпечення: за листопад 2015 року в сумі 4300,00 грн; за грудень 2015 року в сумі 5375,00 грн; за січень 2016 року в сумі 5375,00 грн.
Також за даними вказаної довідки встановлено, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції за спірний період позивачу не нараховувалась.
Спірним питанням у справі є наявність підстав для нарахування та виплати позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07.11.2015 по 31.01.2016.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України від 20.03.2003 № 638-VI "Про боротьбу з тероризмом" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що антитерористична операція - комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення злочинних діянь, здійснюваних з терористичною метою, звільнення заручників, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичного акту чи іншого злочину, здійснюваного з терористичною метою.
Приписами статті 5 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" визначено, що Міністерство внутрішніх справ України здійснює боротьбу з тероризмом шляхом запобігання, виявлення та припинення злочинів, вчинених з терористичною метою, розслідування яких віднесене законодавством України до компетенції органів внутрішніх справ; надає Антитерористичному центру при Службі безпеки України необхідні сили і засоби; забезпечує їх ефективне використання під час проведення антитерористичних операцій.
Статтею 13 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" визначено, що при проведенні антитерористичної операції використовуються сили і засоби (особовий склад, спеціалісти, зброя, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв`язку, інші матеріально-технічні засоби) суб`єктів боротьби з тероризмом, а також підприємств, установ, організацій, які залучаються до участі в антитерористичній операції, в порядку, визначеному згідно з Положенням, зазначеним у частині другій статті 12 цього Закону. За рішенням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із керівництвом відповідних суб`єктів боротьби з тероризмом, до широкомасштабних, складних антитерористичних операцій у районі їх проведення залучаються та використовуються сили та засоби (особовий склад та спеціалісти окремих підрозділів, військових частин, зброя, бойова техніка, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв`язку, інші матеріально-технічні засоби) Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України, Збройних Сил України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону, та органів охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, Управління державної охорони України. Працівники правоохоронних органів, військовослужбовці та інші особи, які залучаються до антитерористичної операції, на час її проведення підпорядковуються керівнику оперативного штабу.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" (що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об`єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 01.05.2014 виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 № 24 "Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій" (далі - Постанова № 24) установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення. Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень. Винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).
Відповідно до пункту 2 вказаної Постанови військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам виплачуються додаткові винагороди за виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.
Пунктом 3 Постанови № 24 затверджено розмір винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду згідно з додатком 1, розмір додаткових винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам за виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду згідно з додатком 2.