ПОСТАНОВА
Іменем України
26 травня 2020 року
м. Київ
справа №825/1222/16
касаційне провадження №К/9901/27340/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Блажівської Н.Є.
за участю секретаря Жидецької В.В.
представника відповідача - Ананка Ю.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін (у режимі відеоконференції) касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2016 (головуючий суддя - Кузьменко В.В.; судді: Василенко Я.М., Бабенко К.А.) у справі № 825/1222/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" до Головного управління ДФС у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Зоря" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.03.2016 № 0001022200.
Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 08.08.2016 позов задовольнив повністю, зазначивши, що операція з реорганізації, зокрема приєднання, юридичної особи не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.09.2016 постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.08.2016 скасував та прийняв нову - про залишення позовних вимог без задоволення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Зоря" звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2016 та залишити без змін постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.08.2016.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального права, а саме: статей 185, 188, 191 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
При цьому зазначає, що положеннями підпункту 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) чітко визначено, що операцією, яка не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, є реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення та перетворення) юридичних осіб, а тому поширення правила пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу на спірні правовідносини є безпідставним.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДФС у Чернігівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, результати якої оформлено актом від 11.03.2016 № 102/22/05447160.
Під час здійснення контрольного заходу з`ясовано, що протоколом загальних зборів позивача від 18.12.2014 прийнято рішення про припинення діяльності товариства шляхом його реорганізації - приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка з одночасною передачею всього майна, прав і обов`язків.
15.01.2015 реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про припинення юридичної особи позивача, причина зняття з обліку " 21 - в результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення".
16.01.2015 стан Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" змінено на " 3 - прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру)".
31.12.2015 складено передавальний акт між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка, а також акт прийому-передачі основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, незавершеного виробництва, грошових коштів, дебіторської заборгованості, кредиторської заборгованості, нерозподіленого прибутку, статутного капіталу, додаткового капіталу, резервного капіталу станом на 31.12.2015 на виконання Протоколу загальних зборів позивача від 31.12.2015 "Про припинення діяльності Товариства шляхом його реорганізації", згідно з якими залишок нереалізованих основних фондів та інше майно передано з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" на Товариство з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка.
17.02.2016 анульовано реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість.
Проте, статутний фонд Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка як на дату реєстрації, так і станом на 11.03.2016 складав 45000,00 грн., тобто передачі майна від позивача до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка не відбулось.
З огляду на викладене, орган доходів і зборів дійшов висновку про те, що оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Зоря" не внесено до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка майно відповідно до акта прийому-передачі основних засобів від 31.12.2015, то фактично передане майно знаходиться поза межами статутного фонду, а відтак на цю операцію не може бути розповсюджено правило підпункту 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом внаслідок порушення позивачем вимог статті 185, пункту 187.1 статті 187, статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.03.2016 № 0001022200, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 3600209,00 грн. за основним платежем та 1800105,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.
Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення визначений статтею 107 Цивільного кодексу України, частиною другою якої передбачено, що після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.
Згідно з частиною шостою статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 № 755-IV у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.
Пунктом 98.1 статті 98 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що під реорганізацією платника податків у цій статті розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання: для господарських товариств - зміна організаційно-правового статусу товариства, що тягне за собою зміну коду згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; злиття платників податків, а саме передача майна платника податків до статутних фондів інших платників податків, унаслідок чого відбувається ліквідація платника податків, який зливається з іншими; поділ платника податків на декілька осіб, а саме поділ його майна між статутними фондами новоутворених юридичних осіб та/або фізичними особами, внаслідок якого відбувається ліквідація юридичного статусу платника податків, який поділяється; виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків, які створюються власниками корпоративних прав платника податків, що реорганізується, та внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується; реєстрацію фізичної особи як суб`єкта господарювання без скасування її попередньої реєстрації як іншого суб`єкта господарювання або з таким скасуванням.