ПОСТАНОВА
Іменем України
26 травня 2020 року
м. Київ
справа №808/4883/13-а
касаційне провадження №К/9901/28539/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Білоуса О.В.
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.02.2016 (суддя Шара І.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2016 (головуючий суддя - Панченко О.М., судді: Чередниченко В.Є., Коршун А.О.) у справі № 808/4883/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство "Мотор Січ" у травні 2013 року звернулося до адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.01.2013 № 0000180025 та № 0000190025.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 16.02.2016 адміністративний позов задовольнив.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.05.2016 залишив судове рішення суду першої інстанції без змін.
Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.02.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2016 і ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, статті 1 Закону України "Про металобрухт" від 05.05.1999 № 619-XIV, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередніх інстанцій).
Зокрема, наголошує на тому, що позивач не мав права на віднесення до складу податкового кредиту податку на додану вартість, сплаченого при імпорті товару без здійснення операцій з придбання такого товару та відповідних розрахунків. Крім того, відповідач вказує на те, що оскільки ввезений позивачем товар був дефектним, тобто непридатним для використання, а тому має ознаки металобрухту, операції з постачання якого не є об`єктом оподаткування згідно з пунктом 23 Підрозділу 2 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Також податковий орган посилається на те, що на платника податку покладено обов`язок відображати у податковій звітності результати контрольних заходів щодо нього, зокрема враховувати прийняті за наслідками перевірок податкові повідомлення-рішення про зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачу від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2012 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2012 року, яка виникла за рахунок від`ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалося у жовтні 2012 року, результати якої оформлено актом від 09.01.2013 № 13/25-2/14307794.
Зазначеним актом перевірки встановлено допущення позивачем порушень:
1) пункту 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, абзацу "а" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2012 у сумі 250 473,00 грн.
В обґрунтування своєї позиції щодо порушення Публічним акціонерним товариством "Мотор Січ" вказаних приписів податкового законодавства відповідач посилається на неправомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту за жовтень 2012 року податку на додану вартість, сплаченого митним органам при ввезенні на територію України обладнання із зазначенням у ВМД характеру угоди " 84", оскільки такий імпорт здійснювався у зв`язку із заміною раніше поставлених позивачу дефектних товарів, наданням гарантійних послуг з ремонту та допоставкою некомплектного товару, а не у зв`язку з придбанням таких активів, а також за відсутності розрахунків з постачальниками - нерезидентами за вказаними операціями.
2) абзацу "б" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, підпункту 4.6.7 пункту 4.6 пункту 4 Розділу V Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492, що призвело до завищення в податковій декларації за жовтень 2012 року залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) в сумі 26 830 008,00 грн.
На думку податкового органу, вказана сума підлягала відображенню в податковій декларації з податку на додану вартість в рядку 21.3, який передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки.
На підставі зафіксованих в акті перевірки висновків Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС про вчинення позивачем вказаних порушень відповідачем 22.01.2013 прийнято податкові повідомлення-рішення:
№ 0000180025 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 250 473,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 125 236,50 грн.;
№ 0000190025 про зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість у сумі 26 830 008,00 грн.
За результатами адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень такі акти індивідуальної дії залишені без змін.
Задовольняючи позов в частині вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.01.2013 № 0000180025, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що виконання гарантійних зобов`язань не є безоплатним, оскільки їх вартість включено до вартості товару, щодо якого надається гарантія згідно з умовами укладеного зовнішньоекономічного контракту. При цьому, Публічне акціонерне товариство "Мотор Січ" набуло право власності на ввезений товар, у зв`язку з чим сплатило митному органу податок на додану вартість.
Задовольняючи позов в частині вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.01.2013 № 0000190025, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що позивач при заповненні рядка 21.3 декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року не повинен був враховувати неузгоджені результати контрольних заходів податкового органу.
Згідно з абзацом "в" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт).
Частина друга пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) регламентує, що для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої пункту 187.8 статті 187 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У відповідності до пункту 201.12 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку. Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, податкові зобов`язання за якою включені до податкової декларації попереднього періоду.
З огляду на викладені положення податкового законодавства, однією з обов`язкових умов для включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту є нарахування (сплата) податку на додану вартість у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту за жовтень 2012 року включено сплачений митним органам податок на додану вартість в сумі 250 473,00 грн. у зв`язку зі здійсненням операцій з ввезення на митну територію України товару за характером угоди " 84", в тому числі:
в сумі 6 272,22 грн. згідно з ВМД № 112010000/2012/002818 - прилад AD32.52.53F.28.1.CC для літака Ан-12, поставлений компанією "REVUE THOMMEN AG" (Швейцарія) на виконання листа Авіакомпанії № АК-1787 від 15.08.2012 про необхідність проведення дослідження і ремонту такого приладу, що підтверджується актом виконаних робіт від 26.09.2012;
в сумі 799 961,04 грн. згідно з ВМД № 112010000/2012/003022 - частини до турбовального двигуна ВК-2500-03: насос - регулятор НР-ЗВМА-Т та БАРК-78, поставлені ВАТ "Улан - Уденський Авіаційний завод" (Російська Федерація) на виконання умов контракту від 19.01.2010 № 1323/658-Е10-020-Киб43 (ВТД) в результаті здійснення позивачем гарантійної заміни дефектного товару, який був придбаний раніше, що підтверджується Рекламаційними актами від 28.06.2012 № 36У-101/9-13(У-УАЗ) і від 22.08.2011 № 101/9-13/31СН, претензіями від 19.03.2012 № 351-юр і від 04.12.2012 № 491-спо, рекламаційними актами від 29.02.2012 № 47-3 і від 08.11.2012 № 195-Э;
в сумі 30 430,52 грн. згідно з ВМД № 112010000/2012/002894 - частини до турбовального двигуна ТВЗ-117ВМ: насос регулятор НР-ЗВМ, поставлені ВАТ "Казанський вертолітний завод" (Російська Федерація) на виконання умов контракту від 30.09.2010 № 1323/658-Е10-265-Киб43 (ВТД) в результаті здійснення позивачем гарантійної заміни дефектного товару, який був придбаний раніше, що підтверджується Рекламаційними актами від 08.08.2012 № 02/132 і від 17.08.2012 № 03/132, а також претензіями від 04.12.2012 № 487-спо і від 26.12.2012 № 507-спо, рекламаційними актами від 08.11.2012 № 193-3 і від 05.12.2012 № 214-3;