ПОСТАНОВА
Іменем України
27 травня 2020 року
Київ
справа №620/937/19
адміністративне провадження №К/9901/28643/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Білоуса О.В.,
суддів: Гімона М.М., Желтобрюх І.Л.,
секретар судового засідання - Носенко Л.О.,
за участю: представників позивача - Кривошея Є.В., Калініна І.М.,
представника відповідача - Труби А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Ічнянський молочно-консервний комбінат" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
ПАТ "Ічнянський молочно-консервний комбінат" (далі - ПАТ "ІМКК", Товариство) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДФС у Чернігівській області, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13 грудня 2018 року №00004341400, №00004351400, №00004371400, №00052621306, №00052631306.
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначало, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки та які стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не ґрунтуються на вимогах законодавства і не відповідають дійсності, а самі податкові повідомлення-рішення є такими, що суперечать законодавству та підлягають скасуванню.
Господарські операції з контрагентом СВК "Молочна країна" є реальними, направленими на виконання господарських завдань товариства, первинні документи, які складалися при документуванні господарських операцій, відповідають вимогам чинного законодавства та є достатньою законною підставою для відображення в бухгалтерському і податковому обліку відповідних операцій, а відтак господарські операції з вказаним контрагентом не можуть бути визнані такими, що не відбулись.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 9 липня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано, а позов задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 13 грудня 2018 року №00004341400, №00004351400, №00004361400 та №00004371400. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, ГУ ДФС у Чернігівській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
У судовому засіданні 11 березня 2020 року представником ГУ ДПС у Чернігівській області заявлено клопотання про заміну відповідача у справі, посилаючись на те, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби України за переліком згідно з додатком 1, а також реорганізовано територіальні органи Державної фіскальної служби України шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби України за переліком згідно з додатком 2. Згідно з додатками 1 та 2 вказаної постанови Кабінету Міністрів України утворено ГУ ДПС у Чернігівській області, яке є правонаступником ГУ ДФС у Чернігівській області.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №682-р "Питання Державної податкової служби" визначено можливість забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року №227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну фіскальну службу України" функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.
Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" Державна податкова служба України є правонаступником прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби України у відповідних сферах діяльності. Основні завдання та повноваження Державної податкової служби України визначені у Положенні про ДПС, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року №227.
ГУ ДПС у Чернігівській області зареєстровано як юридична особа і включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань згідно Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" за кодом 43143966.
За змістом статті 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
Враховуючи викладене, клопотання ГУ ДПС у Чернігівській області про заміну відповідача у справі підлягає задоволенню.
У судовому засіданні 11 березня 2020 року представник відповідача доводи касаційної скарги підтримав та просив рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Пояснив, що рішення суду апеляційної інстанції не ґрунтується на обставинах справи, оскільки в них не надано оцінки доказам, наявним в матеріалах справи.
Представник позивача у судовому засіданні 11 березня 2020 року пояснив, що зміст та вимоги касаційної скарги ГУ ДПС у Чернігівській області не ґрунтуються на чинному законодавстві України, оскільки при ухваленні оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та представника відповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі направлень, виданих ГУ ДФС у Чернігівській області від 25 вересня 2018 року №2099, №2100, №2101, №2102, №2103, від 18 жовтня 2018 року №2269, у ПАТ "Ічнянський МКК" проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання податкового законодавства за період з 1 січня 2016 року по 30 червня 2018 року, валютного законодавства за період з 1 січня 2016 року по 30 червня 2018 року, валютного законодавства за період з 1 січня 2016 року по 30 червня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 1 січня 2016 року по 30 червня 2018 року, за результатами якої складено акт від 15 листопада 2018 року №759/14/00381152.
В Акті перевірки зафіксовано порушення Товариством вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України) зокрема, п.44.1 п.44.2 ст.44, п.134.1, ст.134, п.198.1 п.198.2 п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201, пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, пп..168.1.1 пп.168.1.2 пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.171.1 п.171.2 ст.171, пп. 176.2 ст.176, п.16 прим.1 підр.10 роз. XX ПК України.
На підставі вказаних висновків Акту перевірки, відповідачем 13 грудня 2018 року прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:
- №00004341400, яким збільшено грошове зобов`язання на суму 1976793 грн (у т.ч. о/п 1581434,00 грн та штрафні санкції 395 359 грн);
- №00004351400, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування на 1861305 грн;
- №00004361400, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 1761698 грн та штрафні санкції 440425 грн;
- №00004371400, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 416509 грн;
- №00052611306, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 1020 грн;
- №00052621306, яким збільшено грошове зобов`язання по ПДФО на суму 8000,40 грн (у т.ч. о/п 4580,93 грн та штрафні санкції 3419,47 грн),
- №00052631306, яким збільшено грошове зобов`язання по військовому збору на суму 656,20 грн (у т.ч. о/п 381,74 грн та штрафні санкції 274,46 грн).
Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду з даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції, відмовивши у задоволенні позову в частині оскарження податкових повідомлень-рішень №00004341400, №00004351400, №00004361400, №00004371400, виходив з того, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані платником податків, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.
Суд апеляційної інстанції, скасувавши рішення суду першої інстанції та задовольнивши частково позов виходив із того, що надані позивачем та наявні у матеріалах справи документи підтверджують правомірність формування та декларування даних податкового обліку за наслідками господарських операцій між позивачем та СВК "Молочна країна", які складено за результатами проведених операцій з дотриманням вимог податкового законодавства і які містять у собі відомості щодо змісту та обсягу господарських операцій, що фактично відбулися, та які узгоджуються між собою за своїм господарсько-правовим змістом.
Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідачем оскаржується рішення суду апеляційної інстанції лише в частині позовних вимог які були задоволені, тому оскаржуване рішення судом касаційної інстанції перевіряється лише в цій частині в межах доводів та вимог касаційних скарг.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Разом з цим, положеннями пунктів 44.1 та 44.2 статті 44 ПК України встановлено обов`язок платників податків для цілей оподаткування вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Приписами пункту 138.2 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.