ПОСТАНОВА
Іменем України
26 травня 2020 року
Київ
справа №824/313/16-а
адміністративне провадження №К/9901/22420/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Андрієнко Н.А.,
представника відповідача - Горб-Павлушко Л.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №824/313/16-а
за позовом ОСОБА_1
до прокуратури Чернівецької області
про визнання звільнення незаконним,
за касаційною скаргою прокуратури Чернівецької області
на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 року (прийняту у складі: головуючого судді Дембіцького П.Д.)
і ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року (прийняту у складі: головуючого судді Гонтарука В.М., суддів Білої Л.М., Граб Л.С.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила: визнати протиправним і скасувати наказ прокурора Чернівецької області №207 від 13 квітня 2016 року про звільнення ОСОБА_1 ; поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Чернівецької місцевої прокуратури і стягнути на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі: 117504,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що відповідно до оскаржуваного наказу прокурора Чернівецької області її звільнено із займаної посади старшого прокурора прокуратури Першотравневого району міста Чернівці внаслідок реорганізації органу прокуратури і скорочення кількості прокурорів органу прокуратури на підставі пункту 1частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (надалі також - "КЗпП України").
На думку позивачки, оскаржуваний наказ є протиправним і його належить скасувати, з огляду на наступне. Наказом Генеральної прокуратури України №96-ш від 23 вересня 2015 року на виконання вимог статей 7, 12 і пункту 1 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ "Про прокуратуру", у зв`язку з утворенням з 15 грудня 2015 року місцевих прокуратур і припиненням діяльності шляхом реорганізації міських, районних, районних у містах та міжрайонних прокуратур, виключено штатні розписи, в тому числі, прокуратури Першотравневого району міста Чернівці і визначено штатний розпис Чернівецької місцевої прокуратури в кількості 52 одиниці, серед яких 45 посад прокурорів. Зазначений наказ Генерального прокурора вступив в силу 15 грудня 2015 року.
Водночас наказом прокурора Чернівецької області №1163-к від 9 грудня 2015 року позивачці надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею чотирьох років і семи місяців, тобто з 11 грудня 2015 року до 1 грудня 2016 року. Тому, на думку позивачки, на час звільнення з прокуратури Першотравневого району міста Чернівці і прийняття на роботу до новоутвореної місцевої прокуратури згідно штатного розпису Чернівецької місцевої прокуратури за нею мало зберігатися постійне робоче місце прокурора в новоутвореній прокуратурі відповідно до вимог статті 184 КЗпП України.
13 квітня 2016 року позивачка вирішила достроково вийти на роботу. В цей же день, листом прокуратури Чернівецької області відповідно до пункту 1 статті 40 і частини першої статті 49-2 КЗпП України позивачку попереджено про звільнення із займаної посади у зв`язку з ліквідацією органу прокуратури у разі не проходження або неуспішного проходження тестування для заміщення посади прокурора у відповідній місцевій прокуратурі. Одночасно відповідач запропонував позивачці тимчасово посаду головного спеціаліста з питань захисту державних таємниць Сторожинецької місцевої прокуратури. Проте, ОСОБА_1 відмовилась від зазначеної посади, оскільки на її думку вона не відповідає її кваліфікації. Крім того, позивачка зауважила, що до складу Чернівецької місцевої прокуратури були призначені на вакантні посади працівники, які відсутні в рейтингових списках Чернівецької місцевої прокуратури.
Також позивачка зазначила, що відповідач, приймаючи рішення про звільнення, порушив вимоги статті 184 КЗпП України, оскільки не врахував, що на її утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, зокрема, одній дитині на день звільнення позивачки не виповнилось шести років.
Одночасно відповідач, попереджаючи про звільнення позивачку, яка перебувала з відповідачем у трудових відносинах, не ознайомив її з наявними вакантними посадами, які були наявні в Чернівецькій місцевій прокуратурі Чернівецької області станом на березень - квітень 2016 року, що є порушенням вимог частини третьої статті 49-2, статті 184 КЗпП України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним і скасовано наказ прокурора Чернівецької області №207-к від 13 квітня 2016 року про звільнення молодшого радника юстиції ОСОБА_1 з посади старшого прокурора прокуратури Першотравневого району міста Чернівці та органів прокуратури Чернівецької області з 13 квітня 2016 року у зв`язку з реорганізацією органу прокуратури і скороченням кількості прокурорів органу прокуратури (пункт 9 частина перша статті 51 Закону України "Про прокуратуру", пункт 1 частина друга статті 40 КЗпП України).
Поновлено молодшого радника юстиції ОСОБА_1 на посаді старшого прокурора прокуратури Першотравневого району міста Чернівці та органів прокуратури Чернівецької області з 13 квітня 2016 року.
Стягнуто з прокуратури Чернівецької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 14 квітня 2016 року до 13 березня 2017 року в сумі: 92582,41 грн з вирахуванням сум виплачених, як допомога по безробіттю.
Постанову в частині поновлення позивачки на посаді старшого прокурора прокуратури Першотравневого району міста Чернівці та органів прокуратури Чернівецької області, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення суми за один місяць звернуто до негайного виконання.
В решті позовних вимог відмовлено.
Приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що спеціальним законом не передбачено звільнення прокурора з посади у разі не проходження або неуспішного проходження тестування ОСОБА_1 для заміщення посади прокурора у Чернівецькій місцевій прокуратурі Чернівецької області відповідно до пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".
Крім того, відповідач не врахував вимоги статей 40, 42, 49-2, 184 КЗпП України і не запропонував позивачці за період з 14 грудня 2015 року до 13 квітня 2016 року жодну із наявних вакантних посад, одночасно не врахувавши продуктивність її праці і кваліфікацію, прийняв рішення про її звільнення.
Крім того, судами досліджено накази прокуратури Чернівецької області, хронологію призначення на посади прокурорів у Кельменецьку місцеву прокуратуру Чернівецької області у період з 14 грудня 2015 року до 13 квітня 2016 року з яких вбачається, що наказами прокурора Чернівецької області від 14 грудня 2015 року відбулося призначення на посади прокурорів Кельменецької місцевої прокуратури Чернівецької області 22 працівника.
Також, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що відповідач, звільняючи позивачку, повинен був врахувати вимоги частини третьої статті 184 КЗпП України.
Частиною третьою статті 184 КЗпП України визначено, що звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням. Обов`язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.
У зв`язку з цим, суди зазначили, що при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації працівників перевага у залишенні на роботі надається тим, хто має більше (за своєю посадою чи професією) переваг, визначених частиною другою статті 42 КЗпП України.
Отже, ОСОБА_1 володіла переважним правом залишення на роботі, проте всупереч вимог статті 42 КЗпП України відповідач не врахував таку підставу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечення)
У касаційній скарзі прокуратура Чернівецької області просить скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 року і ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Зокрема, скаржник зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій є необґрунтованими, прийняті з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального права. В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що положеннями статті 28 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що добір кандидатів на посаду прокурора місцевої прокуратури здійснюється виключно на конкурсних засадах, позивачка, зайнявши 52-е місце у рейтинговому списку, не може претендувати на одну із посад в Чернівецькій місцевій прокуратурі Чернівецької області.
Крім того, відповідач зазначає, що у позивачки відсутнє переважне право на залишення на роботі, передбачене статтею 42 КЗпП України. Можливостей залишення позивачки на посаді старшого прокурора прокуратури Першотравневого району міста Чернівці після 15 грудня 2015 року також не існувало, оскільки штатний розпис цієї прокуратури, як і інших районних та прирівняних до них прокуратур в межах Чернівецької області, з цієї дати були виключені наказом Генерального прокурора України, а самі прокуратури припинили свою діяльність як суб`єкти владних повноважень.
Висновки судів попередніх інстанцій про те, що відповідач зобов`язаний запропонувати вакантну посаду в апараті прокуратури Чернівецької області, на думку скаржника, є помилковими, оскільки на орган прокуратури Чернівецької області не покладено обов`язку здійснювати працевлаштування осіб, які підлягають звільненню відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України і пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".
Крім того, скаржник наголосив на тому, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Зі змісту частини третьої статті 16 Закону України "Про прокуратуру" випливає, що призначення прокурора на посаду і звільнення його з посади здійснюється лише з підстав і в порядку, передбаченому цим Законом, який є спеціальним у спірних правовідносинах. Отже, положення КЗпП України не підлягають застосуванню до правовідносин щодо звільнення прокурора з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
Позивачка заперечення (відзиву) на касаційну скаргу не надала.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами першої й апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 у період з 26 листопада 2002 року до 13 квітня 2016 року проходила службу в органах прокуратури Чернівецької області на різних посадах зокрема: помічником Чернівецького транспортного прокурора, а з 21 грудня 2004 року в прокуратурі Першотравневого району міста Чернівці.
Наказом прокурора Чернівецької області №716-к від 13 грудня 2011 року позивачку призначено на посаду старшого помічника прокурора Першотравневого району міста Чернівці. Наказом Генерального прокурора України №2094-к від 23 грудня 2011 року старшому помічнику прокурора Першотравневого району міста Чернівці відповідно до статті 47 Закону України "Про прокуратуру", статей 4, 5, 7 Положення "Про класні чини працівників органів прокуратури України" ОСОБА_1 присвоєно класний чин - молодшого радника юстиції.
Відповідно до наказу прокурора Чернівецької області №432-к від 12 червня 2012 року позивачка призначена на посаду старшого прокурора прокуратури Першотравневого району міста Чернівці.
Наказом Генерального прокурора України №60-ш від 15 липня 2015 року у зв`язку із набранням чинності з 15 липня 2015 року Закону України "Про прокуратуру" ліквідовано у структурі та штатному розписі прокуратури Чернівецької області управління і відділи. Загальну чисельність зараховано до резерву Генеральної прокуратури України з відповідним фондом заробітної плати.
Вказаним наказом скорочено у структурі та штатному розписі прокуратури Чернівецької області 58 посад і зараховано їх до резерву Генеральної прокуратури України з відповідним фондом заробітної плати й утворено у структурі прокуратури Чернівецької області за рахунок резерву Генеральної прокуратури України управління та відділи.
Наказом Генерального прокурора України №64-ш від 15 липня 2015 року відповідно до Закону України "Про прокуратуру", який набрав чинності 15 липня 2015 року, з урахуванням вимог статей 9, 10, 15 цього Закону, скорочено у штатних розписах усіх регіональних прокуратур посади старших прокурорів відділів, замість яких встановлено у тих же структурних підрозділах прокуратур таку ж кількість посад прокурорів відділів.
Наказом Генеральної прокуратури України №96-ш від 23 вересня 2015 року на виконання вимог статей 7, 12 і пункту 1 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про прокуратуру", у зв`язку з утворенням з 15 грудня 2015 року місцевих прокуратур та припиненням діяльності шляхом реорганізації міських, районних, районних у містах та міжрайонних прокуратур виключено штатні розписи, в тому числі прокуратури Першотравневого району міста Чернівці, і визначено штатний розпис Чернівецької місцевої прокуратури в кількості 52 одиниці.
ОСОБА_1 , реалізуючи своє право на участь у конкурсному відборі на зайняття посади прокурора Чернівецької місцевої прокуратури Чернівецької області, 29 липня 2015 року звернулась до кадрового підрозділу прокуратури області з заявою щодо участі у конкурсному відборі на посаду прокурора у Чернівецькій місцевій прокуратурі.
28 вересня 2015 року старшого прокурора прокуратури Першотравневого району міста Чернівці молодшого радника юстиції ОСОБА_1 відповідно до вимог статті 49-2 КЗпП України і пункту 5-1 Перехідних положень Закону України "Про прокуратуру" попереджено про звільнення із займаної посади і органів прокуратури у зв`язку з ліквідацією органу прокуратури (пункт 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру") у разі не проходження або неуспішного проходження тестування для заміщення посади прокурора у відповідній місцевій прокуратурі з 14 грудня 2015 року.
8 грудня 2015 року відбулося засідання робочої групи Львівського регіонального центру, на якій прийнято рішення "Про затвердження рейтингових списків кандидатів на посади прокурорів місцевих прокуратур", зокрема у Чернівецькій області та інших.
Відповідно до вказаного рейтингового списку позивачка посіла 52 місце.
Наказом прокурора Чернівецької області №1163-к від 9 грудня 2015 року старшому прокурору прокуратури Першотравневого району міста Чернівці молодшому раднику юстиції ОСОБА_1 на підставі заяви, довідки медичного закладу №103/199 від 4 грудня 2015 року про те, що малолітня дитина позивачки потребує догляду, свідоцтва про народження дитини, надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею чотирьох років і семи місяців, тобто з 11 грудня 2015 року до 1 грудня 2016 року.
Наказами прокурора Чернівецької області від 14 грудня 2015 року і 18 грудня 2015 року відбулося призначення на посади прокурорів Чернівецької місцевої прокуратури кандидатів, які зазначені за порядковими номерами №1 - 48 у Рейтинговому списку Чернівецької місцевої прокуратури із розрахунку набрання прокурорами більшого підсумкового балу, зокрема №1 підсумковий бал " 164" з урахуванням у бік зменшення до порядкового №48 з підсумковим балом " 84,67" згідно штатного розпису.
13 квітня 2016 року позивачка вирішила достроково вийти на роботу. В цей же день, листом прокуратури Чернівецької області відповідно до пункту 1 статті 40 і частини першої статті 49-2 КзпП України позивачку попереджено про звільнення із займаної посади у зв`язку з ліквідацією органу прокуратури у разі не проходження або неуспішного проходження тестування для заміщення посади прокурора у відповідній місцевій прокуратурі і запропоновано тимчасово посаду головного спеціаліста з питань захисту держаних таємниць Сторожинецької місцевої прокуратури.
Наказом прокурора Чернівецької області №207-к від 13 квітня 2016 року молодшого радника юстиції ОСОБА_1 звільнено з посади старшого прокурора прокуратури Першотравневого району міста Чернівці та органів прокуратури Чернівецької області з 13 квітня 2016 року у зв`язку з реорганізацією органу прокуратури і скороченням кількості прокурорів органу прокуратури (пункт 9 частина перша стаття 51 Закону України "Про прокуратуру", пункт 1 частина перша статті 40 КЗпП України).
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.