ПОСТАНОВА
Іменем України
29 травня 2020 року
Київ
справа №804/7549/16
адміністративне провадження №К/9901/41605/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріонрембуд" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року (головуючий суддя Мельник В.В., судді: Чепурнов Д.В., Сафронова С.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріонрембуд" до Дніпродзержинської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
В листопаді 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оріонрембуд" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Дніпродзержинської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Інспекція, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000946201 від 17 жовтня 2016 року.
В обґрунтування адміністративного позову Товариство посилалось на відсутність у відповідача підстав для проведення перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з огляду на положення пункту 3 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VІІ (далі - Закон №71); крім того на момент порушення позивачем строку реєстрації податкових накладних порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує і реалізує державну податкову і митну політику, на підставі якого б контролюючим органом застосовувались б штрафні санкції, визначені статтею 120-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), не існувало.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року позов задоволено.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції зазначив про протиправність проведення контролюючим органом камеральної перевірки з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), оскільки предметом такої перевірки могли бути лише відомості, зазначені у відповідній податковій звітності та їх відповідність інформації, що міститься в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального, натомість податкова декларація не містить інформації про дату реєстрації податкових накладних в такому реєстрі; якщо ж під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган мав право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків, чого в даному випадку здійснено не було.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
При цьому, апеляційний суд прийшов до висновку про законність винесеного контролюючим органом податкового повідомлення-рішення з огляду на незаперечення Товариством обставини пропуску строку реєстрації податкових накладних як такої; в той же час суд вказав, що відсутність розробленого та затвердженого центральним органом виконавчої влади порядку (механізму) застосування штрафних санкцій не може виключати відповідальності за порушення у вигляді штрафу, передбаченого спеціальним законом - ПК України.
Не погоджуючись з прийнятим апеляційним судом рішенням, Товариство звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просило його скасувати з підстав, що вже наводились ним в позовній заяві, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідач своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.
Судами встановлено, що 30 вересня 2016 року посадовими особами Інспекції проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних, відображених Товариством в податковій звітності з ПДВ за листопад 2015 року, за результатами якої складено акт №2050/401/04-03-12-01-33/32292955 від 30 вересня 2016 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем встановлених пунктом 201.10 статті 201 ПК України термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН до 15 днів із сумою ПДВ в розмірі 61798,89 грн.
Так, згідно із переліком податкових накладних, наведеним в акті перевірки, Товариством зареєстровано в ЄРПН з порушенням граничного терміну наступні податкові накладні: №1, №2, №3, №4 від 23 листопада 2015 року (граничний термін реєстрації - 08 грудня 2015 року; фактично зареєстровано: №1, №3, №4 - 09 грудня 2015 року, №2 - 14 грудня 2015 року), №5 від 24 листопада 2015 року (граничний термін реєстрації - 09 грудня 2015 року; фактично зареєстровано - 14 грудня 2015 року), що позивачем не заперечується.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 17 жовтня 2016 року №0009461201, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 10% від сум ПДВ, зазначених в податкових накладних, - 6179,89 грн. відповідно до пункту 120-1.1 статті 120 ПК України.
Розглядаючи дану справу, апеляційний суд, взявши до уваги положення статті 58 Конституції України, за змістом якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, прийшов до висновку, що до правовідносин, які стосуються порушень позивачем строку реєстрації податкових накладних в ЄРПН, слід застосовувати положення ПК України в редакції на момент вчинення цих порушень (грудень 2015 року), а до правовідносин, які стосуються проведення відповідачем камеральної перевірки, - положення ПК України в редакції на момент здійснення цієї перевірки (30 вересня 2016 року).
Згідно із абзацами 1, 4, 11 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Отже пункт 201.10 статті 201 ПК України (в редакції, чинній станом на грудень 2015 року) встановлював обов`язок платника податків, який виступає в господарській операції продавцем товарів/послуг, скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН у строк не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Разом з тим відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Пунктом же 120-1.3 статті 120 ПК України передбачалось, що порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Законом України від 24 грудня 2015 року №909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", який набрав чинності 01 січня 2016 року, пункт 120-1.3 статті 120 ПК України виключено.
В свою чергу у пункті 35 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України встановлено, що норми пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН податкових накладних, складених до 01 жовтня 2015 року.