1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



28 травня 2020 року

м. Київ

справа №826/18356/16

касаційне провадження №К/9901/38302/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Білоуса О.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2017 (головуючий суддя - Бєлова Л.В.; судді: Безименна Н.В., Желтобрюх І.Л.) у справі № 826/18356/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Реле" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,



В С Т А Н О В И В:



Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Реле" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.08.2016 № 0067571203.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 02.03.2017 відмовив у задоволенні позову, оскільки встановлене перевіркою порушення товариством вимог статті 21 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV "Про оренду землі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) знайшло своє підтвердження в судовому процесі.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 24.04.2017 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.03.2017 скасував та прийняв нову - про задоволення позовних вимог.

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2017, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.03.2017 залишити в силі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального права, а саме: підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9, підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14, пункту 269.1 статті 269, підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Зокрема, наголошує на тому, що позивачем безпідставно обчислено орендну плату на підставі договорів від 20.04.1998, від 06.09.2002, від 06.07.2007 із застосуванням річної ставки 1,5 відсотки, 1,5 відсотки, 2 відсотки відповідно, оскільки річний розмір орендної плати із набранням чинності Податковим кодексом України не може бути меншим ніж 3 відсотки нормативної грошової оцінки.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що органом доходів і зборів проведено камеральну перевірку з питання дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати орендної плати Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Реле" за період з 01.07.2013 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт від 18.07.2016 № 827/26-50-12-03-17/19124549.

За її наслідками відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог статті 21 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV "Про оренду землі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв`язку із заниженням орендної плати з юридичних осіб з огляду на її сплату в розмірі, меншому ніж 3 відсотки нормативної грошової оцінки.

На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.08.2016 № 0067571203, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 379599,63 грн. за основним платежем та 94899,92 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

За правилами пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.


................
Перейти до повного тексту