ПОСТАНОВА
Іменем України
26 травня 2020 року
Київ
справа №808/8719/15
касаційне провадження №К/9901/26479/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Білоуса О.В., Шипуліної Т.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.05.2016 (суддя Дуляницька С.М.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2016 (судді: Щербак А.А., Юрко І.В., Чумак С.Ю.) у справі за позовом Приватного підприємства "Партнер-94" до Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
ПП "Партнер-94" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 22.04.2015 № 0003931501 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 12715,00 грн за основним платежем та в сумі 3179,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та від 20.07.2015 № 0007631501 про зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість в сумі 8015,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до вимог статті 56 Податкового кодексу України його скарга на податкове вважається повністю задоволеною на його користь, оскільки рішення про продовження строку розгляду скарги не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку розгляду скарги. Уточнюючими розрахунками податкових зобов`язань за листопад та грудень 2014 року позивач вніс зміни до податкових декларацій і сума 9316,58 грн податкового кредиту, сформованого на підставі податкових накладних листопада та грудня 2014 року, була перенесена в податковий кредит листопада та грудня 2014 року. Окрім того, податкова накладна від 31.01.2015 № 6 на суму податку на додану вартість 11412,60 грн з кінцевим строком реєстрації 15.02.2016 була зареєстрована 16.02.2015. Позивач правомірно відніс шляхом подання уточнюючого розрахунку на її підставі до складу податкового кредиту цю суму податку на додану вартість за лютий 2015 року, оскільки за вимогами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 17.05.2016 адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 22.04.2015 № 0003931501 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 9317 грн за основним платежем та в сумі 2329,25 грн за штрафними (фінансовими) санкціями. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив. Суд присудив на користь позивача судові витрати в сумі 593,29 грн за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31.08.2016 залишив без змін постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.05.2016.
Визнаючи протиправним податкове повідомлення-рішення від 22.04.2015 № № 0003931501 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 9317 грн за основним платежем та в сумі 2329,25 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту за січень 2015 року податок на додану вартість в сумі 9317 грн на підставі податкових накладних, виданих у листопаді та грудні 2014 року. Суд зазначив, що право на формування податкового кредиту виникло у позивача у листопаді та грудні 2014 року і відповідно до вимог абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення права на податковий кредит) зберігалося протягом 365 календарних днів з дня складення податкових накладних. Із втратою чинності з 01.01.2015 цієї норми закону, позивач не втратив право на податковий кредит.
Запорізька ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову, скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Вважає, що оскільки з 01.01.2015 втратила чинність норма пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, за якою у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігалося за ним 365 календарних днів з дати складення податкової накладної, а з 01.01.2018 набрала чинності нова норма пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, яка до податкової накладної висуває вимоги щодо її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та визначає новий строк - не пізніше ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної, то всі податкові накладні, складені в звітних податкових періодах 2014 року, могли бути включені не пізніше грудня 2014 року. Платники податку, які не включили податкові накладні, складені до 01.01.2015 до складу податкового кредиту відповідних періодів, можуть реалізувати своє право на формування податкового кредиту шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди з урахуванням вимог пункту 198.2 Податкового кодексу України, на дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту за цією нормою.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 08.11.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд ухвалою від 25.05.2020 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 26.05.2020.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Білоус О.В., Шипуліна Т.М.
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.
Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.
Контролюючий орган провів камеральну перевірку даних, задекларованих ПП "Партнер-94" у податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень та лютий 2015 року, унаслідок якої склав акт від 06.04.2015 № 84/1501.
В акті перевірки контролюючий орган зафіксував порушення позивачем вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, яке полягало у неправомірному включенні до складу показників податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2015 року податок в сумі 9317 грн за операціями з контрагентами, зазначеними в додатку № 5, на підставі податкових накладних, складених у листопаді та грудні 2014 року, включених до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за січень 2015 року. Контролюючий орган вважає, що позивач міг включити до складу податкового кредиту податок на додану вартість на підставі податкових накладних, складених до 01.01.2015, не пізніше грудня 2014 року, і не міг включати такий податок на додану вартість до складу податкового кредиту за січень 2015 року. При цьому контролюючий орган виходить з того, що з 01.01.2015 втратила чинність норма закону, згідно з якою якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, то він мав право включити до податкового кредиту податок на підставі таких податкових накладних протягом 365 днів. При цьому контролюючий орган зазначив, шо платники податку, які не включили податок на додану вартість на підставі податкових накладних, складених до 01.01.2015, до складу податкового кредиту відповідних періодів, можуть реалізувати своє право на формування податкового кредиту шляхом надання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди.
Також контролюючий орган в акті перевірки зафіксував порушення позивачем пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що полягало у неправомірному включенні до показників податкового кредиту за січень 2015 року податку на додану вартість в сумі 11413 грн за операціями з ПП "Роніс" на підставі податкової накладної від 31.01.2015 № 6, яка в цьому періоді не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Ця податкова накладна підлягала реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.02.2016, натомість була зареєстрована 16.02.2015. При цьому контролюючий орган зазначив, що суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.