ПОСТАНОВА
Іменем України
28 травня 2020 року
м. Київ
справа №810/82/17
адміністративне провадження №К/9901/39316/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т. М.,
суддів: Бившевої Л. І., Гусака М. Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя - Парінов А. Б., судді: Грибан І. О., Губська О. А.) від 25 травня 2017 року у справі № 810/82/17 за позовом Українського-Російського спільного підприємства "Партнер-СП" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
У січні 2017 року Українсько-Російське спільне підприємство "Партнер-СП" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Українсько-Російське СП "Партнер-СП") звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області), у якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення від 14 грудня 2016 року
№ 000024/10-02-40/20616890 про застосування фінансових санкцій.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року у задоволені позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року апеляційну скаргу Українсько-Російського СП "Партнер-СП" задоволено. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 14 грудня 2016 року № 000024/10-02-40/20616890 про застосування фінансових санкцій.
Задовольняючи цей позов суд апеляційної інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, що підтверджують факт зберігання позивачем алкогольних напоїв без марок акцизного податку. Зберігання Українсько-Російським СП "Партнер-СП" алкогольного напою з акцизною маркою попереднього зразка, термін споживання якого закінчився, не може вважатися тотожним зберіганню немаркованої акцизної продукції, за яке передбачена відповідальність абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" (далі - Закон № 481/95-ВР).
Не погодившись із вказаними вище судовими рішеннями, Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просила скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
На обґрунтування касаційної скарги Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області стверджує, що відповідачем було встановлено факт зберігання позивачем алкогольного напою маркованого недійсною (не встановленого зразка) маркою акцизного податку, що є порушенням вимог ст. 11 Закону № 481/95-ВР.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 03 серпня 2017 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 25 травня 2020 року прийняв цю справу до провадження та призначив її до розгляду.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.
На підставі наказу від 28 жовтня 2016 року та направлень від 28 жовтня 2016 року № 2601 та від 25 листопада 2016 року № 2602 відповідачем було проведено фактичну перевірку Українсько-Російського СП "Партнер-СП" з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції, за результатами якої складено акт перевірки від 28 листопада 2016 року № 1225/10-36-40/20616890.
Вказаною перевіркою встановлено факт зберігання позивачем пляшки напою алкогольного міцного "Блек Джек Сільвер", 0,7 л., 40 % об., виробництва ТОВ "Сімферопольський винно-коньячний завод", вартістю 98,25 грн, термін придатності - 12 місяців, дата виготовлення - 09 жовтня 2015 року. Пляшка маркована маркою акцизного податку попереднього зразка 04ААБ2111111 06/15 19,748 грн. Відповідно до наявного маркування - алкогольний напій є з простроченим терміном придатності для споживання. Таким чином, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог ст. 11 Закону № 481/95-ВР.
На підставі акта перевірки Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 14 грудня 2016 року № 000024/10-02-40/2061689, яким на підставі абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР до позивача застосовано штрафні фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
Вважаючи вказане рішення протиправним, Українсько-Російське СП "Партнер-СП" звернулося до суду з цим адміністративним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1, 2 та 3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року відповідає зазначеним вимогам процесуального закону, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом № 481/95-ВР.
Згідно з ч. 4 ст. 11 Закону № 481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до положень цієї статті у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.
Підпунктом 14.1.107 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України у редакції, чинній на момент спірних правовідносин) визначено, що марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.