ПОСТАНОВА
Іменем України
28 травня 2020 року
Київ
справа №826/19845/16
адміністративне провадження №К/9901/60099/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ПентоПак" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2018 року (суддя Пащенко К.С.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2018 року (головуючий суддя Сорочко Є.О., судді: Літвіна Н.М., Федотов І.В.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "ПентоПак" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "ПентоПак" (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.09.2016 № 0002791403, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 365400,00грн. за неподання звіту про контрольовані операції за 2015 рік.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство зазначало, що ставка податку на прибуток в кантоні Женева Швейцарської Конфедерації є більшою ніж в Україні, а не меншою на 5 відсоткових пунктів, як то передбачено підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (далі -ПК України, а відтак операції між позивачем та компанією Du Pont de Nemours International Sаrl (Швейцарська Конфедерація) не можуть вважатися контрольованими, що свідчить про безпідставність висновків податкового органу про необхідність подання позивачем звіту про контрольовані операції за 2015 рік та, як наслідок, застосування штрафу за неподання такого звіту. Крім того, вказував, що розпорядження Кабінету Міністрів України № 1042-р від 25.12.2013 та № 449-р від 14.05.2015, відповідно до яких Швейцарська Конфедерація включена до переліку держав, які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України, прямо суперечать вказаним нормам податкового законодавства.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2018 в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для подання Товариством звіту про контрольовані операції за 2015 рік з вказаними контрагентами, оскільки на час укладення зовнішньоекономічного контракту від 09.11.2014 між позивачем та компанією Du Pont de Nemours International Sаrl (Швейцарська Конфедерація), а також здійснення поставок за ним (у період з 01.01.2015 по 15.09.2015) при дотриманні вартісного критерію, Швейцарська Конфедерація була включена до Переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2018 рішення суду першої інстанції залишене без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В касаційній скарзі посилається на те, що відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України (в редакції Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансферного ціноутворення" від 15 липня 2015 року № 609-VIII), імпортні операції з нерезидентом Du Pont de Nemours International Sаrl (Швейцарська Конфедерація) за період 2015 року не є контрольованими у розумінні вказаних норм податкового законодавства, а відтак у позивача відсутній обов`язок щодо звітування перед податковим органом про такі операції.
Відповідач у письмовому відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними. На думку відповідача, рішення судів ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права й ухвалені у відповідності до процесуальних норм.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з такого.
Так, згідно з підпунктами 16.1.3, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.
Положеннями підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України передбачено засади визначення операцій контрольованими.
Відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об`єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), яка включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Під час визначення такого переліку Кабінет Міністрів України враховує такі критерії:
держави (території), у яких ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні;
держави, які не розкривають у публічному доступі інформацію про структуру власності юридичних осіб;
держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією.
Затверджений Кабінетом Міністрів України перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, оприлюднює щороку в офіційних друкованих виданнях та на офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток підприємств (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок оприлюднюється протягом трьох місяців з дати їх зміни.
Разом з тим, з 01.01.2015 до 12.08.2015 відповідно до підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України для визнання господарських операцій контрольованими мали одночасно виконуватись такі умови:
- загальний обсяг доходу платника податків та/або його пов`язаних осіб від усіх видів діяльності, що враховується під час визначення об`єкта обкладення податком на прибуток підприємств, перевищує 20 мільйонів гривень за відповідний податковий (звітний) календарний рік;
- обсяг групи таких господарських операцій платника податків та/або його пов`язаних осіб з одним контрагентом перевищує 1 мільйон гривень (без урахування податку на додану вартість) або 3 відсотки доходу, що враховується під час визначення об`єкта обкладення податком на прибуток підприємств, платника податків за відповідний податковий (звітний) рік.
З урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансферного ціноутворення" від 15 липня 2015 року № 609-VIII (далі - Закон № 609, набрав чинності з 13.08.2015), підпункт 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України викладено в новій редакції, згідно з якою для визнання господарських операцій контрольованими необхідним є одночасне виконання наступних умов:
- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Одночасно, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 609 визначено, що формування звіту про контрольовані операції та у випадках, передбачених ПК України, документації з трансфертного ціноутворення за господарські операції, здійснені у 2015 році, здійснюється на підставі та з урахуванням норм цього Закону.
Відтак, для платника податків, річний дохід якого від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, за 2015 рік перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків), контрольованими операціями відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України визнаються господарські операції, здійснені з нерезидентом в період, коли відповідна держава (територія), де такий нерезидент зареєстрований, була включена до переліку, держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні й за умови, що обсяг таких операцій з кожним контрагентом перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.