ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/17428/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2019 року (головуючий - Смірнова Л.Г., судді - Дідиченко М.А., Сулім В.В.) і додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2019 року (головуючий - Смірнова Л.Г., судді - Дідиченко М.А., Кропивна Л.В.) у справі
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державного підприємства "Калуська теплоелектроцентраль - нова",
про стягнення 7 949 509, 73 грн
(представники сторін у судове засідання не з`явились)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі також "Позивач") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі також "Відповідач") 7 979 509, 73 грн, з яких: 141 068, 34 грн - пеня, 367 220, 90 грн - 3% річних, 7 441 220, 49 грн - інфляційні втрати.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов укладеного між сторонами договору № 44/1-105-БО-15 купівлі-продажу природного газу від 20.12.2012 (далі також "Договір").
Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
2. В ході розгляду цієї справи суди встановили, що 20.12.2012 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 44/1-105-БО-15, відповідно до умов якого (п. 1.1, п. 2.1) продавець зобов`язався передати у власність покупцю у 2013 році (з 01.01.13 по 31.12.13) природний газ обсягом 3687,367 тис. куб. м, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити цей природний газ (далі також - газ).
2.1. Газ, що продається за Договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами (п. 1.2 Договору).
2.2. Згідно з п. 3.3 Договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.
2.3. Відповідно до п. 3.4 Договору, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов`язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов`язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
2.4. Відповідно до п. 5.1, п. 5.2 Договору, ціна (граничний рівень ціни) на газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування установлюються НКРЕ України. Ціна за 1000 куб. м газу становить 3509,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу. Всього 4661,74 грн з ПДВ.
5.5. Сторонами в п. 6.1, п. 6.2 Договору погоджено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
2.6. Строк дії договору сторонами погоджено розділом 11 Договору, яким встановлено, що договір набуває чинності з дати підписання та скріплення печатками, діє в частині реалізації газу до 31.12.2013, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.
3. Поряд з цим, суди встановили також, що рішенням Господарського суду міста Києва від 01.09.2014 у справі № 910/11450/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2014, задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та стягнуто з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" 10 322 897, 02 грн основного боргу, 118 395,39 грн інфляційних втрат, 238 242,02 грн 3 % річних та 610 154, 29 грн пені.
3.1. 21.11.2014 Господарським судом міста Києва був виданий наказ на примусове виконання рішення в справі № 910/11450/14.
4. Як стверджує Відповідач та не заперечувалось Позивачем повне погашення заборгованості за спірний період (січень, вересень - грудень 2013 року) вартості поставленого Відповідачу природного газу мало місце 24.06.2015.
5. 26.11.2015 Позивачем та Відповідачем був складений та засвідчений підписами обох сторін акт звіряння розрахунків, з якого вбачається, що за спірним договором станом на 30.10.2015 заборгованість відсутня.
6. Окрім того, на виконання наказу Господарського суду міста Києва від 21.11.2014 у справі № 910/11540/14 у виконавчому провадженні Відповідачем 24.06.2015 було сплачено 11 999 839, 28 грн, з яких 10 908 944, 80 грн - основний борг, 1 090 894, 48 - виконавчий збір.
7. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначив, що Відповідач не своєчасно виконав зобов`язання щодо погашення заборгованості за Договором, стягнутої рішенням Господарського суду міста Києва від 01.09.2014 у справі № 910/11450/14, у зв`язку з чим має сплатити 141 068, 34 грн - пені, 367 220, 90 грн - 3% річних, 7 441 220, 49 грн - інфляційних втрат, нарахованих за період прострочення боржника.
Короткий зміст і мотиви судових рішень
8. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.05.2019 позовні вимоги у даній справі задоволено.
8.1. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача пеню в розмірі 141 068,34 грн, 3% річних у розмірі 367 220,90 грн, 7 441 220,49 грн інфляційних втрат та 119 242,65 грн судового збору.
8.2. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що Позивачем доведено факт порушення Відповідачем договірних зобов`язань в частині оплати отриманого природного газу. При цьому, суд визнав преюдиційними обставини, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2014 у справі № 910/11540/14.
9. За наслідками перегляду цієї справи в апеляційному порядку, постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 рішення господарського суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову у позові.
9.1. Ухвалюючи рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що правовідносини, які скалилися між сторонами даного спору підпадають під дію Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а тому оскільки заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором була сплачена до набрання чинності вказаним Законом, нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат є неправомірним.
9.2. Поряд і цим, апеляційний суд дійшов висновку також і про обґрунтованість вимог Відповідача в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та стягнув з Позивача 20 000 грн витрат на правову допомогу, яку перший отримав у місцевому господарському суді.
10. Крім цього, додатковою постановою від 31.10.2019 апеляційний господарський суд задовольнив заяву Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про розподіл судових витрат і стягнув з Позивача на користь Відповідача 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених останнім при розгляді справи у суді апеляційної інстанції.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
11. Не погодившись із рішеннями апеляційного суду, Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційними скаргами у яких просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 і додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2019 у даній справі скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2019 залишити в силі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи касаційних скарг Позивача
12. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував статті 1, 3, 5 частину 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також статті 526, 629, 631 та 654 Цивільного кодексу України, статті 193, 216-217 Господарського кодексу України. Крім того, суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, зокрема статті 7, 86, 38 Господарського процесуального кодексу України, ухваливши рішення без дослідження всіх істотних обставин, що мають значення для справи.
12.1. Суд апеляційної інстанції прийняв рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції без врахування вимог статей 123, 124, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, без дослідження матеріалів справи щодо виконання вимог статті 126 Господарського процесуального кодексу України, щодо надання доказів фактичного понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу.
13. Суд апеляційної інстанції під час розподілу судових витрат за наслідками розгляду справи в апеляційному порядку не дотримався принципів розумності та співмірності під час прийняття рішення про стягнення заявлених до відшкодування витрат, а також порушив статті 73, 74, 77 господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду усіх обставин справи в їх сукупності.
Узагальнені доводи відзиву Відповідача
14. У своєму відзиві Відповідач повністю погоджується з мотивами та результатами апеляційного провадження, зазначає, що подані касаційні скарги є безпідставними, а ухвалені апеляційним судом рішення повністю відповідають вимогам закону. Просить у задоволенні касаційних скарг відмовити, а оскаржувані постанову та додаткову постанову залишити без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
15. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
16. Так, частиною 1 статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
17. 30.11.2016 набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", яким визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.
18. Згідно з визначеннями, які закріплені в частині 1 статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" заборгованість, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону (далі - заборгованість):