Постанова
Іменем України
28 травня 2020 року
м. Київ
справа № 718/785/17
провадження № 61-41920св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Нижньостановецька сільська рада Кіцманського району Чернівецької області,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - керівник Кіцманської місцевої прокуратури Чернівецької області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - адвокатом Саламандиком Андрієм Івановичем, на постанову апеляційного суду Чернівецької області від 27 червня 2018 року в складі колегії суддів: Половінкіної Н. Ю., Кулянди М. І., Одинака О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Нижньостановецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, у якому просила визнати за нею право власності на будівлю магазину літ. А, загальною площею 38,70 кв. м, основною - 25,40 кв. м, допоміжною - 13,30 кв. м, навіс літ. Б, що розташовані по АДРЕСА_1 .
Позов мотивований тим, що вона є власником земельної ділянки, площею 0,187 га, по АДРЕСА_1, на якій побудована будівля магазину роздрібної торгівлі.
Будівництво магазину з навісом проведено з дотриманням архітектурно-будівельних, санітарно-технічних та протипожежних вимог, що підтверджується технічним висновком про стан будівельних конструкцій.
Посилаючись на те, що магазин є самочинним будівництвом, яке не порушує права інших осіб, ОСОБА_1 просила задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24 квітня 2017 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на будівлю магазину літ. А, загальною площею 38,70 кв. м, основною - 25,40 кв. м, допоміжною - 13,30 кв. м, навіс літ. Б, що розташовані по АДРЕСА_1 .
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідач відповідно до частини четвертої статті 174 ЦПК України (2004 року) визнав позов.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Чернівецької області від 27 червня 2018 року апеляційну скаргу керівника Кіцманської місцевої прокуратури Чернівецької області задоволено, рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24 квітня 2017 року скасовано, в задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого суду, виходив з того, що відсутні правові підстави для визнання за позивачем права власності на магазин відповідно до статті 376 ЦК України. Питання щодо визнання права власності на самочинне будівництво не було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.
При цьому апеляційний суд врахував, що керівник Кіцманської місцевої прокуратури Чернівецької області належно обґрунтував підстави для звернення з апеляційною скаргою.
Короткий зміст вимог касаційної скаргита узагальнення її доводів
У серпні 2018 року представник ОСОБА_1 - адвокат Саламандик А. І. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно прийняв до розгляду апеляційну скаргу керівника Кіцманської місцевої прокуратури Чернівецької області, який, звертаючись до суду, пропустив строк на апеляційне оскарження. Самочинне будівництво не порушує права територіальної громади Нижньостановецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, що підтверджується технічним висновком про стан будівельних конструкцій, листом сільської ради та державним актом про право власності на земельну ділянку.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не поданий.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2018 року відкрито провадження у справі та витребувано її з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У серпі 2018 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 25 грудня 2002 року між територіальною громадою с. Нижні Станівці в особі Нижньостановецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу будівлі каси автозупинки, площею 9,3 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Кіцманського районного нотаріального округу Чернівецької області Троянською М. М. 25 грудня 2002 року, зареєстрований в реєстрі за № 4233.
В 2005 році ОСОБА_1 за вказаною адресою здійснила самочинне будівництво магазину літ. А, загальною площею 38,70 кв. м, основною - 25,40 кв. м, допоміжною - 13,30 кв. м, навіс літ. Б.
На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18 серпня 2008 року ОСОБА_1 отримала державний акт від 22 вересня 2008 року Серії ЯД № 092104 на право власності на земельну ділянку, площею 0,0187 га, по АДРЕСА_1 .
Згідно технічного висновку про стан будівельних конструкцій магазину з навісом по АДРЕСА_1, виконаного приватним підприємцем ОСОБА_2, побудований магазин з навісом в основному відповідає будівельним нормам і правилам.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Відповідно до статті 392 ЦК України власник може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документів, який засвідчує його право власності.
Згідно з статтею 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
У пункті 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)" судам роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.
У пункті 9 вказаної постанови зазначено, що за загальними правилами кожна особа має право на захист свого цивільного права лише у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України). У зв`язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.
Враховуючи наведене, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовом про визнання права власності на самочинно збудовані об`єкти суд має звертати увагу чи зазначено у позовній заяві обставини щодо звернення позивача до інспекції державного будівельного архітектурного контролю про прийняття об`єкта до експлуатації та посилання на докази щодо зазначених обставин.
Якщо позивач не звертався до компетентного державного органу із заявою про прийняття об`єкта до експлуатації, суд вирішує спір по суті з урахуванням наведених обставин та вимог закону.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року в справі № 1609/6643/12 (провадження № 14-107цс19) зроблено висновок, що державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію в установленому порядку.