Постанова
Іменем України
28 травня 2020 року
м. Київ
справа № 352/1927/15-ц
провадження № 61-20067св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "УкрСиббанк", подану представником - адвокатом Синявським Олексієм Валерійовичем, на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 04 жовтня 2016 року в складі судді Струтинського Р. Р., постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року в складі суддів: Ясеновенко Л. В., Пнівчук О. В., Томин О. О. та додаткову постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 04 жовтня 2019 року в складі суддів: Ясеновенко Л. В., Мелінишин Г. П., Пнівчук О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", яке в подальшому змінило назву на акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - АТ "УкрСиббанк"), в якому просила визнати припиненою поруку за договором № 11270181000/1-П від 18 грудня 2007 року, який укладений між нею та Акціонерним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк", банк).
Позов мотивований тим, що 18 грудня 2007 року між ОСОБА_2 та АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", укладений договір про надання споживчого кредиту № 11270181000.
Відповідно до умов вказаного договору банк надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 104 000 доларів США зі сплатою процентів в розмірі 13,4% річних.
На забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним кредитним договором між банком та нею 18 грудня 2007 рокуукладений договір поруки, за умовами якого вона зобов`язалася відповідати солідарно з позичальником за невиконання умов кредитного договору про надання споживчого кредиту № 11270181000 від 18 грудня 2007 року.
У 2015 році, під час розгляду іншої судової справи, вона дізналась про те, що 18 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_2 укладена додаткова угода до договору кредиту, якою збільшено відсоткову ставку за користування кредитом у разі порушення умов договору.
Посилаючись на те, що вона не надавала свою згоду, як поручитель, на збільшення обсягу її відповідальності, просила визнати договір поруки припиненим.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 04 жовтня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано поруку за договором № 11270181000/1-П від 18 грудня 2007 року, укладеним між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1, припиненою. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що між кредитором та боржником укладено додаткову угоду без згоди поручителя, відповідно до якої обсяг відповідальності останнього збільшився. Порука припинилася з моменту підписання додаткової угоди між кредитором та боржником (18 грудня 2007 року) та наступне укладення додаткової угоди від 08 квітня 2009 року до договору поруки не має правового значення і не відновлює дію поруки, яка припинилася 18 грудня 2007 року.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року рішення Тисменицького районного суду від 04 жовтня 2016 рокузалишено без змін. Додатковою постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 04 жовтня 2019 року стягнено з АТ "УкрСиббанк" на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу кошти в сумі 2 600 грн.
Апеляційний суд погодився з висновком місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення позову.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, понесених при апеляційному перегляді справи, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_1 здійснені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 600 грн, ці витрати пов`язані з розглядом справи та є співмірними із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У листопаді 2019 року АТ "УкрСиббанк"звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди помилко дійшли до висновку про припинення поруки та безпідставно застосували до спірних правовідносин частину першу статті 559 ЦК України, оскільки положення пункту 10.2 договору, які досягнуті між сторонами правочину шляхом укладення додаткової угоди до кредитного договору, визначають порядок та умови можливого збільшення відсоткової ставки та самі по собі не призвели до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Вказує, що порука не припинена, оскільки поручитель погодив зміни до кредитного договору, шляхом укладення додаткової угоди № 1 до договору поруки. Суди не врахували, що позичальник і поручитель є подружжям, тому боргові зобов`язання є спільними для обох з подружжя.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів
У грудні 2019 року до суду касаційної інстанції надійшов відзив ОСОБА_1 , у якому вона просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, посилаючись на те, що додаткова угода до кредитного договору укладена без її згоди; збільшення її відповідальності за договором поруки у зв`язку з укладенням вказаної додаткової угоди підтверджується розрахунками заборгованості, згідно яких 19 липня 2008 року, 19 листопада 2013 року, 01 грудня 2013 року, 18 грудня 2013 року, та у період з 2014 по 2015 рік проценти нараховувалися у збільшеному розмірі (26,8%). Вказує, що укладення нею 08 квітня 2009 року додаткової угоди до договору поруки не відновлює дію поруки.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року відкрито провадження у справі та витребувано її з суду першої інстанції. Зупинено діюпостанови Івано-Франківського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року та зупинено виконання додаткової постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 04 жовтня 2019 року до закінчення касаційного провадження.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У грудні 2019 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
18 грудня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 укладений договір № 11270181000 про надання споживчого кредиту на суму 104 000 доларів США зі сплатою 13,4 % річних за користування кредитом та кінцевим терміном повернення 15 грудня 2017 року.
18 грудня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладений договір поруки № 11270181000/1-П, згідно п. 1.1 якого поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором за невиконання ОСОБА_2 усіх його зобов`язань, що виникли з договору про надання споживчого кредиту в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.
Відповідно до п. 2.1 договору поруки кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. Під згодою поручителя сторони розуміють візування поручителем змін до основного договору та/або отримання його письмової згоди з такими змінами та/або шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями та/або укладення поручителем додаткової угоди до цього договору щодо внесення відповідних змін.
18 грудня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 укладена додаткова угода № 1 до договору кредиту та доповнено останній пунктом 10.2 наступного змісту:
У випадках настання обставин:
- передбачених підпунктами "а", "б" пункту 10.2 договору - процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі подвійної процентної ставки, що діє відповідно п. 1.3.1. договору;
- передбачених підпунктом "а" пункту 10.2 договору - процентна ставка за договором збільшується не більше ніж на 10 % для кредитів у національній валюті та не більше ніж на 5% для кредитів в іноземній валюті, відповідно до розміру ставки, що діє згідно п.1.3.1. договору;
- передбачених підпунктом "г" пункту 10.2 договору - процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється на рівні діючих процентних ставок банку за програмами кредитування.
19 липня 2008 року, 19 листопада 2013 року, 01 грудня 2013 року, 18 грудня 2013 року та упродовж 2014-2015 років проценти за кредитним договором нараховувалися у збільшеному розмірі 26,8%.
08 квітня 2009 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладена додаткова угоду № 1 до договору поруки № 11270181000/1-П, якою поручитель надала згоду на зміну основного зобов`язання, а саме: сума кредиту 104 000 доларів США, що дорівнює еквіваленту 800 800 грн за курсом НБУ на день укладення додаткової угоди; графік погашення кредиту (ануїтет); кінцевий термін виконання основного зобов`язання - 17 грудня 2018 року.
Відповідно до п. 2 вказаного правочину поручитель зобов`язується перед банком відповідати за виконання боржником усіх його зобов`язань перед банком, що виникли з кредитного договору, існуючих в теперішній час, і тих, що можуть виникнути в майбутньому.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.