Постанова
Іменем України
28 травня 2020 року
м. Київ
справа № 479/508/18
провадження № 61-18520св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: фермерське господарство "Мазурівське", ОСОБА_2, фермерське господарство "Ромашка", Мазурівська сільська рада,
треті особи: Первомайська міська рада Миколаївської області, Первомайська районна державна адміністрація, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 01 липня 2019 року в складі судді Репушевської О. В. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року в складі колегії суддів: Базовкіної Т. М., Кушнірової Т. Б., Яворської Ж. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травці 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до фермерського господарства "Мазурівське" (далі - ФГ "Мазурівське"), ОСОБА_2, фермерського господарства "Ромашка" (далі - ФГ "Ромашка"), Мазурівської сільської ради, який неодноразово уточнювала, та остаточно просила:
- визнати за нею право власності на майно із переліку майна, що розпайовується із майна колишнього СЗАТ ім. Чапаєва Кривоозерського району Миколаївської області, а саме: стоянку 12 комбайнів (Ж) вартістю 28 905 грн, що знаходитья по АДРЕСА_1 ; сівалку ЗСВ-3,6 вартістю 1 270 грн, напівпричіп ОЗТП вартістю 587 грн, автомобіль КРАЗ - ь256 вартістю 6 986 грн та виділити вказане майно в натурі;
- витребувати вищевказане майно з чужого незаконного володіння відповідачів.
Позов мотивований тим, що вона є власником майнових прав у пайовому фонді сільськогосподарського закритого акціонерного товариства ім. Чапаєва (далі - СЗАТ ім. Чапаєва), майно якого в натурі не виділялось та у тимчасове користування співвласникам не передавалось.
Посилаючись на те, що для господарської діяльності їй необхідні складські приміщення та сільськогосподарська техніка, ОСОБА_1 просила задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 01 липня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що позивач не надала належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, які свідчать про набуття нею у власність конкретного майна СЗАТ ім. Чапаєва.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 01 липня 2019 року в мотивувальній частині змінено з урахуванням підстав та обставин, викладених у постанові.
Апеляційний суд, погоджуючись з висновком місцевого суду про відмову в задоволенні позову, виходив з того, що питання про виділення конкретного майна в натурі вирішується виключно рішеннями зборів співвласників.
Встановивши, що рішенням загальних зборів співвласників майна СЗАТ ім. Чапаєва від 12 червня 2004 року майно, на яке позивач просить визнати право вланості та виділити в натурі, було виділено ОСОБА_1 та іншим членам товариства, які не є відповідачами у справі, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині витребування спірного майна з чужого незаконного володіння, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 в установленому законом порядку не оформила свої права на спірне майно, а тому у розумінні статті 387 ЦК України не є його власником.
Короткий зміст вимог касаційної скаргита узагальнення її доводів
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не встановив процесуальний статус учасників справи, чим допустив порушення норм процесуального права. Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд не взяв до уваги доводи апеляційної скарги, внаслідок чого ухвалив рішення, на підставі якого відповідач ОСОБА_2 продовжуватиме порушувати права співвласників майнових прав СЗАТ ім. Чапаєва.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів
У листопаді ФГ "Мазурівське", ОСОБА_2 та ФГ "Ромашка" подали до суду касаційної інстанції відзиви на касаційну скаргу, які є ідентичними за змістом, у яких відповідачі просять касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Відзиви мотивовані тим, що касаційна скарга ОСОБА_1 не містить в собі посилань на норму закону та процесуального права, що підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі та витребувано її з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У листопаді 2019 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником майнових паїв у пайовому фонді колективного сільськогосподарського підприємства СЗАТ ім. Чапаєва загальною вартістю 50 099 грн або 8,52 % від загального пайового фонду підприємства.
Загальна вартість пайового фонду СЗАТ ім. Чапаєва станом на 01 травня 2001 року становила 592 469 грн.
Частка ОСОБА_1 від її особистого трудового внеску складає 638 грн (0,10 %), частка в розмірі 2 411 грн (0,41 %) успадкована позивачем після смерті її батька ОСОБА_4, а частка на загальну суму 47 050 грн (8,01 %) ОСОБА_1 отримала внаслідок укладення нею договорів купівлі-продажу майнових прав, належних іншим членам СЗАТ ім. Чапаєва.
12 червня 2004 року проведено загальні збори співвласників майна СЗАТ ім. Чапаєва, на яких розглядались заяви про вихід із членів СЗАТ ім. Чапаєва та питання виділення майна співвласникам.
Рішенням зборів співвласників СЗАТ ім. Чапаєва від 12 червня 2004 року № 1 стоянка 12-комбайнів (Ж), залишковою вартістю 28 905грн, передана у складі майнового комплексу, що знаходиться на території машдвору по АДРЕСА_1 у спільну часткову власність 106 особам у зв`язку із задоволенням їхніхзаяв про вихід з членів підприємства. До списку цих осіб включена ОСОБА_1 , ОСОБА_4, а також інші особи, у яких позивач придбала майнові паї за договорами купівлі-продажу.
Сівалка ЗСВ-3,6, залишковою вартістю 1 270 грн, та напівпричіп ОЗТП, залишковою вартістю 587 грн, передані у спільну часткову власність 36 особам у зв`язку із задоволенням їх заяв про вихід з членів підприємства, до складу яких увійшла ОСОБА_5, у якої позивач придбала майнові паї за договорами купівлі-продажу.
Автомобіль марки КРАЗ-ь256, залишковою вартістю 6 986 грн, переданий згідно списку автомобілів підприємства, які підлягають розпаюванню, у спільну часткову власність 28 особам у зв`язку із задоволенням їхніх заяв про вихід з членів підприємства, до складу яких увійшли ОСОБА_6 , ОСОБА_7, ОСОБА_8, у яких позивач придбала майнові паї за договорами купівлі-продажу.
Згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, СЗАТ ім. Чапаєва припинено як юридична особа 27 жовтня 2004 року за судовим рішенням, відомості про юридичних осіб-правонаступників відсутні.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.