Постанова
Іменем України
25 травня 2020 року
м. Київ
справа № 759/9617/17
провадження № 61-4639св19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В.М.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 8 в інтересах держави в особі Київської міської ради,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
треті особи: Київська міська рада, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стельченко Олена Володимирівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на постанову Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року у складі суддів: Болотова Є. В., Лапчевської О. Ф., Музичко С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 8 звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що на підставі рішення Київської міської ради № 846/1902 від 09 липня 2009 року ОСОБА_3 видано державний акт серії ЯЖ № 912777 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 8 000 000 000:75:670:0291 площею 0, 1 га, що розташована по АДРЕСА_1, яку останній в подальшому згідно з актом прийому-передачі від 29 грудня 2016 року передав до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Артонус Сістем" (далі - ТОВ "Артонус Сістем"), яке в свою чергу за договором купівлі-продажу від 01 лютого 2017 року відчужило вказану земельну ділянку на користь відповідача ОСОБА_1 .
Посилаючись на те, що спірна земельна ділянка вибула з володіння власника поза його волею, оскільки рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 03 грудня 2014 року визнано незаконним та скасовано рішення Київської міської ради № 846/1902 від 09 липня 2009 року, визнано недійсним державний акт серії ЯЖ № 912777 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 8 000 000 000:75:670:0291 площею 0, 1 га виданий на ім`я ОСОБА_3 та зобов`язано ОСОБА_3 повернути вказану земельну ділянку на користь Київської міської ради, заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 8 просив витребувати таку земельну ділянку у відповідача ОСОБА_1 на користь Київської міської ради, як розпорядника майна територіальної громади міста Києва, яка є дійсним власником спірної земельної ділянки.
Заперечуючи проти позову, ОСОБА_1 у квітні 2018 року подала зустрічну позовну заяву про визнання права власності на земельну ділянку площею 0, 1 га, кадастровий номер 8 000 000 000:75:670:0291, що розташована по АДРЕСА_1 .
Позов мотивовано тим, що вона є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки, яку вона придбала законним шляхом у законного власника ТОВ "Артонус Сістем" шляхом укладення договору купівлі-продажу, який не оскаржений в судовому порядку та не визнаний недійсним.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2018 року у складі головуючого судді Величко Т.О. у задоволенні позову заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 8 в інтересах держави в особі Київської міської ради відмовлено, зустрічний позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0, 1 га, кадастровий номер 8 000 000 000:75:670:0291, що розташована по АДРЕСА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірна земельна ділянка вибула з володіння власника за його згодою та волею, оскільки Київська міська рада не вчиняла жодних дій щодо виконання судового рішення від 03 грудня 2014 року, вимог про визнання недійсним акта прийму-передачі від 29 грудня 2016 року, на підставі якого ТОВ "Артонус Сістем" набуло право власності на таку земельну ділянку не заявляла, а відтак останнє мало право на відчуження спірної земельної ділянки на користь відповідача ОСОБА_1, яка є її добросовісним набувачем.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 23 січня 2019 року апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва задоволено.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2018 року скасовано.
Позов заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 8 в інтересах держави в особі Київської міської ради задоволено.
Витребувано у ОСОБА_1 на користь Київської міської ради земельну ділянку площею 0, 1 га, кадастровий номер 8 000 000 000:75:670:0291, що розташована по АДРЕСА_1 .
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована наявністю правових підстав для витребування спірної земельної ділянки із незаконного користування відповідача на підставі статей 387, 388 ЦК України, оскільки вона вибула з володіння власника поза його волею, з урахуванням чого відсутні правові підстави для задоволення зустрічних позовних вимог про визнання права власності на земельну ділянку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У березні 2019 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції, не перевіривши повноваження прокурора щодо представлення інтересів держави та не вирішивши наскільки участь прокурора відповідає рівноправності сторін. Також судом взагалі не враховано позицію Київської міської ради, інтереси якої представляє прокурор, й яка взагалі не цікавиться спірною земельною ділянкою. Поза увагою апеляційного суду залишилося те, що всі надані позивачем докази не відповідають вимогам статей 77, 78, 79, 80 ЦПК України, у розумінні належності, допустимості, достовірності та достатності, а за відсутності цілого ряду визначених статтею 388 ЦК України підстав, позивач позбавлений права відібрати земельну ділянку у добросовісного набувача, яким є відповідач ОСОБА_1, питання законності її права власності на дану земельну ділянку апеляційним судом належним чином не обґрунтовано. Докази надані стороною відповідача, що стосуються фактичних обставин справи, судом апеляційної інстанції не досліджувалися, унаслідок чого законні права відповідача на спірну земельну ділянку, які гарантуються Конституцією України не захищені.
Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Інші учасники справи не скористались своїм правом на надання відзиву на касаційну скаргу.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1, поданої представником ОСОБА_2, здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Фактичні обставини справи
Встановлено, що рішенням Київської міської ради № 846/1902 від 09 липня 2009 року ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0, 1 га, кадастровий номер 8 000 000 000:75:670:0291, що розташована по АДРЕСА_1 .
На підставі вказаного рішення Київської міської ради ОСОБА_3 видано державний акт серії ЯЖ № 912777 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 8 000 000 000:75:670:0291 площею 0, 1 га, що розташована по АДРЕСА_1 .
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 03 грудня 2014 року (яке набрало законної сили 15 грудня 2014 року) визнано незаконним та скасовано рішення Київської міської ради від 09 липня 2009 року № 846/1902, визнано недійсним державний акт серії ЯЖ № 912777 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 8 000 000 000:75:670:0291 площею 0,1 га, виданий на ім`я ОСОБА_3 та зобов`язано ОСОБА_3 повернути вказану земельну ділянку на користь Київської міської ради.
Натомість відповідно до протоколу від 28 грудня 2016 року № 2 та акта прийому-передачі від 29 грудня 2016 року ОСОБА_3 став учасником ТОВ "Артонус Сістем" та передав до статутного капіталу товариства земельну ділянку площею 0, 1 га, кадастровий номер 8 000 000 000:75:670:0291, що розташована по АДРЕСА_1 .
01 лютого 2017 року між ТОВ "Артонус Сістем" та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки.
Мотиви з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з частиною четвертою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.