Постанова
Іменем України
25 травня 2020 року
м. Київ
справа № 360/1588/17
провадження № 61-16036св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Клавдієво-Тарасівська селищна рада Бородянського району Київської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 22 листопада 2017 року у складі судді
Міланіч А. М. та постанову апеляційного суду Київської області від 06 лютого
2018 рокуу складі колегії суддів: Лівінського С. В., Журби С. О., Олійника В. І.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 постійно, починаючи з
1986 року по теперішній час, проживає у будинку АДРЕСА_1 . 1/2 частина зазначеного будинку на праві спільної часткової власності належала його дружині - ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а інша 1/2 частина цього будинку належала ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 дружини позивача, ОСОБА_1 успадкував 1/2 частину вказаного будинку.
ОСОБА_3 за життя постійно проживала у вказаному будинку, фактично
ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали як одна сі`мя з 2000 року по день смерті ОСОБА_3 .
Так як ОСОБА_3 інших родичів не мала, практично ніколи не працювала, зловживала спиртними напоями, ОСОБА_1 їй допомагав продуктами харчування, сплачував рахунки за користування електричною енергією, купував дрова для опалення її частини будинку взимку, купував одяг, а також допомагав по господарству, підтримував її, як члена своєї сім`ї, тобто фактично господарство було спільним, оскільки остання самостійно вести господарство можливості не мала. Крім того, позивач поніс усі витрати на поховання ОСОБА_3 .
Позивач, як спадкоємець четвертої черги, вважає, що має право на 1/2 частину спірного будинку, яка належала померлій ОСОБА_3
ОСОБА_1 просив визнати за ним в порядку спадкування після померлої ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 22 листопада
2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволені позовних вимог, районний суд виходив з того, що належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт спільного проживання позивача з ОСОБА_3 однією сім?єю не надано, а тому у задоволенні позову слід відмовити за його недоведеністю.
Постановою апеляційного суду Київської області від 06 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Бородянського районного суду Київської області від 22 листопада
2017 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
05 березня 2018 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Бородянського районного суду Київської області від 22 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Київської області від 6 лютого 2018 року та хвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Аргументи касаційної скарги зводяться до того, до заявник відповідно до правил частини першої статті 1264 ЦК України має право на спадкування 1/2 частини спірного будинку, оскільки спільно проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім?єю, що підтверджується матеріалами справи та показами свідків.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Бородянського районного суду Київської області.
У червні 2018 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Розпорядженням від 16 квітня 2020 року № 1111/0/226-20 за касаційним провадженням № 61-16036св18 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 16 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 22 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Київської області від 06 лютого 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.