Постанова
Іменем України
25 травня 2020 року
м. Київ
справа № 640/7609/17
провадження № 61-40703св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Сарапас Наталія Борисівна, ОСОБА_8,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Харкова від 10 квітня 2018 року у складі судді Попрас В. О. та постанову апеляційного суду Харківської області від 12 червня 2018 року у складі колегії суддів:
Хорошевського О. М., Кіся П. В., Кружиліної О. А.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, після зміни та доповнення якого просив визнати недійсним договір від 24 січня 2014 року купівлі-продажу 45/100 часток житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сарапас Н. Б., в частині зазначення покупцем ОСОБА_2, з моменту його укладення; визнати покупцем за вищезазначеним договором купівлі-продажу від 24 січня 2014 року позивача ОСОБА_1 та визнати право власності на 45/100 часток житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 ; витребувати на свою користь від ОСОБА_4 спірне нерухоме майно.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначав, що 24 січня 2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу 45/100 часток житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач вважає цей договір недійсним в частині зазначення покупця, оскільки кошти на вказане нерухоме майно були надані позивачем, а право власності на ОСОБА_2 було оформлено формально.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 10 квітня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із їх недоведеності.
Постановою апеляційного суду Харківської області від 12 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Київського районного суду міста Харкова від 10 квітня 2018 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
17 липня 2018 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Київського районного суду міста Харкова від 10 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Харківської області від 12 червня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Аргументи касаційної скарги зводяться до того, що судами попередніх інстанцій надана неналежна оцінка доказам наявним в матеріалах справи та показам свідків, які підтвердили обставини, наведені у позовній заяві.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2018 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Київського районного суду міста Харкова
від 10 квітня 2018 року та постанови апеляційного суду Харківської області
від 12 червня 2018 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Київського районного суду міста Харкова.
20 вересня 2018 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Розпорядженням від 16 квітня 2020 року № 1112/0/226-20 за касаційним провадженням № 61-40703св18 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 16 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Харкова від 10 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Харківської області від 12 червня 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Короткий зміст фактичних обставин справи
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що 24 січня 2014 року між продавцем ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу 45/100 часток житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Договір посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сарапас Н. Б.
Згідно пунктів 4, 5 вищезазначеного договору продаж вчинено за суму
145 900,00 грн, які продавець отримав від покупця повністю, ще до підписання цього договору. Продавець своїм підписом під цим договором підтверджує проведення зі сторони покупця повного розрахунку за продане вищезазначене нерухоме майно та відсутність щодо нього претензій фінансового характеру.
В пункті 11 вищезазначеного договору зазначається, що покупець придбає вищезазначене нерухоме майно за спільні кошти в період зареєстрованого шлюбу, за згодою чоловіка ОСОБА_8, про що свідчить його заява, справжність підпису на якій засвідчено 23 січня 2014 року, ОСОБА_6, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, за реєстровим № 76.
За заявою ОСОБА_2 від 19 травня 2015 року, нотаріус Сарапас Н. Б. видала їй дублікат договору купівлі-продажу 45/100 часток житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладеного 24 січня 2014 року між продавцем ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_2
19 червня 2015 року між громадянином КНР ОСОБА_8, від імені та в інтересах якого діяв представник за довіреністю ОСОБА_7, та ОСОБА_2 укладено договір поділу спільного майна подружжя, згідно якого 45/100 часток житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, стали особистою приватною власністю
ОСОБА_8 Договір посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сарапас Н. Б.