Постанова
Іменем України
25 травня 2020 року
м. Київ
справа № 464/8801/16-ц
провадження № 61-35930св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: державний нотаріус Шостої Львівської державної нотаріальної контори Горона Іванна Степанівна,
треті особи - Львівська міська рада, державний нотаріус Першої Львівської державної нотаріальної контори Сулима Надія Богданівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 20 грудня 2017 року у складі судді Мички Б. Р. та постанову апеляційного суду Львівської області від 06 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Павлишина О. Ф., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суд із позовом, у якому з уточненням вимог просила: внести зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом
від 19 лютого 2004 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1-288 державним нотаріусом Шостої Львівської нотаріальної контори Горонною І. С. в межах нотаріальної справи № 473/03 (спадкодавець ОСОБА_2, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ), визначивши склад спадщини: житловий будинок АДРЕСА_1 , позначений на плані під літ. "А-1", загальною площею
55,8 кв.м, що складається з двох житлових кімнат житловою площею 32,5 кв.м та кухні, сіней "а", тамбура "а/", тамбура "а//"; житлова прибудова "А/-1"; житловий будинок "Б-1"; житловий будинок "В/-1"; господарські будівлі: сараї "В", "Г", "Д", вбиральня "У", "Ж" гараж, "Д" гараж, ворота "1", хвіртка "2"; визнати за позивачкою право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, позначений на плані під літ. "А-1", загальною площею 55,8 кв.м, що складається з двох житлових кімнат житловою площею 32,5 кв.м та кухні, сіней "а", тамбура "а/", тамбура "а//"; житлова прибудова "А/-1"; житловий будинок
"Б-1"; житловий будинок "В/-1"; господарські будівлі: сараї "В", "Г", "Д", вбиральня "У", "Ж" гараж, "Д" гараж, ворота "1", хвіртка "2". В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Позивачка звернулася із заявою про прийняття спадщини та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом від 19 лютого 2004 року, зареєстроване в реєстрі за
№ 1-288 державним нотаріусом Шостої Львівської нотаріальної контори
Горонною І. С. Однак позивачка внаслідок помилки нотаріуса успадкувала майно не в повному обсязі.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Сихівського районного суду міста Львова від 20 грудня 2017 року, з урахуванням ухвали Сихівського районного суду міста Львова від 15 січня
2018 року про виправлення описки, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходи із безпідставності заявлених позовних вимог.
Постановою апеляційного суду Львівської області від 06 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Сихівського районного суду міста Львова від 20 грудня 2017 року залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 1 653.60 грн.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
12 травня 2018 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Сихівського районного суду Львівської області від 20 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Львівської області від 06 квітня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди в порушення норм процесуального права не надали належної оцінки доказам, наявним в матеріалах справи, що в свою чергу призвело до ухвалення передчасних судових рішень.
Додаткові аргументи заявника
У травні 2019 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшли письмові пояснення до касаційної скарги.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2018 року, з урахуванням ухвали Верховного Суду від 31 січня 2019 року про виправлення описки, відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за подання касаційної скарги нарішення Сихівського районного суду міста Львова від 20 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Львівської області від 06 квітня 2018 року до ухвалення судового рішення у справі. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Сихівського районного суду міста Львова.
31 січня 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Розпорядженням від 13 квітня 2020 року № 1017/0/226-20 за касаційним провадженням № 61-35930св18 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 13 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 20 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Львівської області від 06 квітня 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у письмових поясненнях, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Короткий зміст фактичних обставин справи
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2, та позивач ОСОБА_1, її донька, звернулась із заявою про прийняття спадщини.
19 лютого 2004 року державним нотаріусом Шостої Львівської нотаріальної контор Горонною І. С. видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом, яке зареєстровано в реєстрі за № 1-288. Згідно з даним свідоцтвом спадкове майно складається, зокрема, з житлового будинку з приналежними до нього господарським будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Житловий будинок позначений на плані під літ. "А-1" складається з двох житлових кімнат та кухні, без врахування самовільної побудови і переобладнання. До будинку відносяться такі господарські будівлі: цегляні стіни - "а", цегляний сарай - "В", цегляна вбиральня - "У", металеві ворота - "1", металева хвіртка - "2".
Згаданий будинок належав спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину, посвідченого Першою львівською державною нотаріальною конторою 14 листопада 2000 року за реєстровим № 6-3679, зареєстрованого у Львівському обласному державному комунальному бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 01 грудня 2000 року за реєстровим № 1389. Дане свідоцтво видане без врахування самовільно побудованих: цегляної житлової прибудови - "А?-1", цегляного тамбуру "а??", цегляного житлового будинку - "Б-1", металевого гаражу - "Ж", цегляного сараю - "Е", цегляного гаражу - "Д", цегляного незакінченого житлового будинку - "В?-1".
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходи із безпідставності заявлених позовних вимог.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.