/
Постанова
Іменем України
25 травня 2020 року
м. Київ
справа № 2/1522/11679/11
провадження № 61-47102св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - Одеська місцева прокуратура № 3 в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Обласного комунального підприємства по обслуговуванню іноземних представництв,
відповідач - ОСОБА_1,
терті особи - ОСОБА_2, Департамент комунальної власності Одеської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гудкова Сергія Олексійовича на рішення Приморського районного суду міста Одеси
від 05 липня 2017 року у складі судді Ільченко Н. А. та постанову апеляційного суду Одеської області від 02 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Погорєлової С. О., Калараша А. А., Заїкіна А. П.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2011 року заступник прокурора Приморського району міста Одеси (правонаступник - Одеська місцева прокуратура № 3), діючи в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Обласного комунального підприємства по обслуговуванню іноземних представництв, звернувся до суду із позовом до відповідача, який було уточнено, про витребування нежитлового приміщення площею 85,0 кв.м, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1, з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Одеської міської ради.
В обґрунтування свого позову посилався на те, що під час перевірки законності відчуження нежитлових приміщень, що розташовані у будинку АДРЕСА_2 та у будинку АДРЕСА_1 , прокуратурою було встановлено, що заочним рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 27 червня 2007 року за ОСОБА_3 визнано право власності на вказані нежитлові приміщення, після чого ОСОБА_3, на підставі договору купівлі-продажу від 06 вересня 2007 року, відчужив спірне нежитлове приміщення площею 85,0 кв.м, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2, який на підставі договору купівлі-продажу від 09 листопада 2007 року відчужив його на користь
ОСОБА_1 . Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси
від 21 березня 2011 року вищевказане заочне рішення Приморського районного суду міста Одеси від 27 червня 2007 року по цивільній справі № 2-7045/07 було скасовано за нововиявленими обставинами. Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 12 вересня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 до Обласного комунального підприємства по обслуговуванню іноземних представництв про визнання договору укладеним та визнання права власності залишено без розгляду. Спірне нежитлове приміщення знаходиться на території Одеської міської ради, власника не мало, тому належить територіальній громаді міста Одеси.
Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 07 квітня 2016 року залучено Департамент комунальної власності Одеської міської ради до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 11 липня 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачка є добросовісним набувачем спірного нежилого приміщення, а обставини, внаслідок настання яких спірне майно може бути витребувано від добросовісного набувача, в суді позивачем не доведено.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 01 листопада 2012 року апеляційну скаргу заступника прокурора Приморського районного суду міста Одеси відхилено.
Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 11 липня 2012 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу заступника прокурора Приморського районного суду міста Одеси, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 червня 2013 року касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради задоволено.
Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 11 липня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 01 листопада 2012 року скасовано, справ передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час повторного розгляду справи рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 01 квітня 2014 року у задоволені позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 набула спірне приміщення за відплатним договором, є добросовісним набувачем, спірне майно вибуло з володіння власника та особи, якій він передав це майно у володіння за їх волею, що є безумовною підставою для набуття ОСОБА_1 права власності на спірне майно у порядку та з підстав, передбачених статтею 330 ЦК України.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 01 грудня 2014 року апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області задоволено частково.
Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 01 квітня 2014 року скасовано та ухвалено у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено з інших підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у позові з інших підстав, апеляційний суд виходив із відсутності підстав, передбачених статтею 388 ЦК України, для витребування спірного майна від добросовісного набувача, вважаючи, що позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що власником спірного нежитлового приміщення
площею 85 кв.м є Одеська міська рада.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 травня 2015 року касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради задоволено частково.
Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 01 квітня 2014 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 01 грудня 2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час повторного розгляду справи, рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 05 липня 2017 року позовні вимоги задоволено.
Витребувано нежитлове приміщення площею 85,0 кв.м, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1, з незаконного володіння
ОСОБА_1 на користь Одеської міської ради.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 188,20 грн на користь держави.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд виходив із того, що ОСОБА_3 у встановленому порядку не набув право власності на спірне приміщення, оскільки спірне майно вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але у подальшому скасованого, тому таке вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею і підлягає поверненню відповідно до правил статті 388 ЦК України. Право власності ОСОБА_2 та
ОСОБА_1 є похідним від права власності на цей об?єкт ОСОБА_3, а тому спірне приміщення підлягає витребуванню від останнього власника. При розгляді справи судом враховано правові позиції Верховного Суду України, викладені у постановах від 11 квітня 2014 року у справі № 6-52цс14 та від 16 квітня 2014 року у справі № 6-14цс13.
Постановою апеляційного суду Одеської області від 02 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 05 липня 2017 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, при цьому вказав, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
12 листопада 2018 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гудков С. О. через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Приморського районного суду міста Одеси від 05 липня 2017 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 02 жовтня
2018 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що спірне нежитлове приміщення належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 09 листопада 2007 року, законність якого ніким не оспорюється. Обставини, які б могли свідчити про недобросовісність набувача, судом встановлені не були, та й фактично не досліджувалися, що свідчить про неповне з?ясування обставин справи. Позивачем не доведено того факту, що відповідач знала або повинна була знати про те, що купує майно в особи, яка не мала права його відчужувати. У суду не було підстав для витребування спірного майна так, як ОСОБА_1 придбала спірний об?єкт нерухомості за правомірною підставою шляхом укладення відплатного договору. Судами не встановлено дійсного власника спірного майна.
Доводи інших учасників справи
03 грудня 2018 року Одеська місцева прокуратура № 3 через засоби поштового зв?язу подала до Верховного Суду відзив, у якому просить у задоволенні касаційної скарги представника ОСОБА_1 - Гудкова С. О. відмовити, а рішення Приморського районного суду міста Одеси від 05 липня 2017 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 02 жовтня 2018 року залишити без змін.
У січні 2019 року від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Верховного Суду надійшли письмові пояснення, в яких Департамент вважає, що касаційна скараг ОСОБА_1 є такою, що не підлягає задоволенню та просить рішення Приморського районного суду міста Одеси від 05 липня 2017 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 02 жовтня 2018 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Приморського районного суду міста Одеси.
22 грудня 2018 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Розпорядженням від 15 квітня 2020 року № 1091/0/226-20 за касаційним провадженням № 61-47102св18 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.