Постанова
Іменем України
20 травня 2020 року
м. Київ
справа № 570/4490/18
провадження № 61-15692св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Квасилівська селищна ради Рівненського району Рівненської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Квасилівської селищної ради Рівненського району Рівненської області про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету селищної ради,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 03 травня 2019 року у складі судді Гнатущенко Ю. В. та постанову Рівненського апеляційного суду від 01 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Боймиструка С. В., Шимків С. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом та просив визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Квасилівської селищної ради Рівненського району Рівненської області (далі - Квасилівська селищна рада) від 31 липня 2018 року № 80 "Про зняття з квартирного обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень ОСОБА_1 ", вирішити питання про розподіл судових витрат.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що з 15 квітня 2003 року він перебував на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов при виконавчому комітеті Квасилівської селищної ради на підставі рішення № 57. Рішенням виконавчого комітету Квасилівської селищної ради від 31 липня 2018 року № 80 його та неповнолітнього сина було знято з квартирного обліку. Підставою для знаття з обліку вказано: підпункт 1, пункту 26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджені постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської радою професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470 (далі - Правила № 470) через те, що згідно з інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з 19 грудня 2012 року належить його дружині ОСОБА_2 на праві приватної власності житловий будинок в місті Рівне, загальною площею 189,4 кв. м, житловою - 66,3 кв. м. Вказував, що постійно проживає разом зі своїм неповнолітнім сином ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 . Окрім того, зазначає, що із заявою щодо взяття на квартирний облік як члена сім`ї своєї дружини ОСОБА_2 та неповнолітньої доньки ОСОБА_4 він не звертався. Вважаючи оскаржуване рішення від 31 липня 2018 року протиправним, прийнятим з порушенням вимог законодавства та таким, що грубо порушує його законні права та інтереси, просив суд задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рівненський районний суд Рівненської області рішенням від 03 травня 2019 року відмовив у задоволенні позову.
Мотивував рішення суд першої інстанції недоведеністю позивачем того, що домоволодіння придбане ОСОБА_2 під час їх спільного шлюбу, є її особистою власністю. При цьому, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено поліпшення житлових умов сім`ї позивача, за рахунок набуття у приватну власність його дружиною домоволодіння, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Також суд виходив з того, що в цій справі не вирішується питання про правовий режим набутого дружиною позивача майна під час шлюбу, оскільки це може бути підставою позову під час вирішення спору щодо поділу майна подружжя.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рівненський апеляційний суд постановою від 01 серпня 2019 року рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 03 травня 2019 року залишив без змін.
Мотивував судове рішення апеляційний суд тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому, виходив з того, що встановивши, що на момент придбання ОСОБА_2 домоволодіння позивач перебував з останньою у зареєстрованому шлюбі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Квасилівської селищної ради від 31 липня 2018 року № 80 "Про зняття з квартирного обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень ОСОБА_1 ", оскільки на кожного з членів сім`ї припадало 47,35 кв. м, що більше ніж рівень середньої забезпеченості по регіону (8,0 кв. м).
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У серпні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішенняРівненського районного суду Рівненської області від 03 травня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 01 серпня 2019 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована помилковістю посилань судів попередніх інстанцій на те, що житловий будинок в місті Рівне є його спільною сумісною власністю з ОСОБА_2, яка не була залучена до участі в розгляді цієї справи. Визнавши вказаний будинок спільною сумісною власністю подружжя, суди фактично позбавили ОСОБА_2 права власності. При цьому суди попередніх інстанцій не врахували того, що він не проживав в належному ОСОБА_2 житловому будинку і не вів з нею спільного господарства, шлюбні відносини фактично були відсутні. Суди не врахували правової позиції Верховного Суду України наведеної в постанові від 07 вересня 2016 року в справі 6-801цс16, згідно з якою сам по собі факт придбання майна у період перебування сторін у зареєстрованому шлюбі не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя. Також судами не взято до уваги того, що квартирна черга на якій він разом зі своїм сином перебували, розповсюджується лише на певну територіально-адміністративну одиницю. Поліпшення його житлових умов не відбулося, а тому дії відповідача є неправомірними. Квасилівська селищна рада мала право здійснювати перевірку лише щодо тих громадян, які знаходяться на квартирному обліку, а тому перевіряючи майновий стан ОСОБА_2 відповідач перевищив свої повноваження.
У вересні 2019 року Квасилівська селищна радаподала відзив на касаційну скаргу, в якому просила відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення - залишити в силі. Зазначила, що судові рішення відповідають вимогам матеріального та процесуального права, підстав для їх скасування, з мотивів викладених у касаційній скарзі, немає.
У січні 2020 року ОСОБА_1 подав письмові пояснення в яких зазначив, що до розгляду цієї справи не було залучено ОСОБА_2, хоча оскаржуваними рішеннями вирішено питання про її права та обов`язки, а також законних представників ОСОБА_5, якого оскаржуваним рішенням Квасилівська селищна рада незаконно виключила з квартирної черги.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
03 жовтня 2019 року справа № 570/4490/18 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 15 квітня 2003 року перебував на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов при виконавчому комітеті Квасилівської селищної ради на підставі рішення виконавчого комітету Квасилівської селищної ради від 15 квітня 2003 року № 57.
Згідно з рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 17 квітня 2010 року в справі № 2-1344/10, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 31серпня 2003 року, який розірвано 08 червня 2010 року, про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського районного управління юстиції видано свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 .
20 листопада 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повторно зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 20 листопада 2012 року серії НОМЕР_2, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського районного управління юстиції.
У 2011 році ОСОБА_1 звертався до Рівненського районного суду Рівненської області з позовом до Квасилівського професійного ліцею про визнання права на приватизацію квартири, про визнання права власності на квартиру та зобов`язання ліцею передати у безкоштовну приватну власність квартиру (справа № 2-501/11).
Рішенням Рівненського районного суду від 29 лютого 2012 року, яким задоволено вищевказаний позов задоволено частково. Визнано безпідставною відмову Квасилівського професійного ліцею на дачу дозволу на приватизацію ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_5 право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 за вищевказаною адресою. Зобов`язано Квасилівський професійний ліцей надати у безкоштовну приватну власність для ОСОБА_1 і ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 31,4 кв. м.
Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 12 вересня 2012 року скасовано рішення Рівненського районного суду від 29 лютого 2012 року та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Рішенням виконавчого комітету Квасилівської селищної ради Рівненської області від 25 листопада 2011 року № 164 ОСОБА_1 і ОСОБА_5 знято з черги у зв`язку з втратою права перебування у ній.
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування вказаного рішення виконкому № 164 та рішення виконкому цієї ж ради від 28 березня 2017 року № 33 про відмову у поновленні на цьому обліку та зобов`язання відповідача поновити його із сім`єю на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов у загальній черзі з дня винесення виконкомом Квасилівської селищної ради рішення від 15 квітня 2003 року № 57.
Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 01 лютого 2018 року у справі № 570/2260/17 скасовано рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 5 жовтня 2017 року, яким відмовлено в задоволенні позову. Позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Квасилівської селищної ради від 25 жовтня 2011 року № 164 "Про взяття на квартирний облік включення до списків першочергового, позачергового одержання жилих приміщень та на одержання соціального житла і упорядкування черги за місцем проживання" в частині зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 . Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Квасилівської селищної ради від 28 березня 2017 року № 33 про відмову у поновленні на квартирному обліку ОСОБА_1 та його неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Зобов`язано Квасилівську селищну раду поновити ОСОБА_1 та його неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на обліку громадян які потребують поліпшення житлових умов у загальній черзі з дня винесення виконкомом Квасилівської селищної ради рішення від 15 квітня 2003 року № 57. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Зі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19 грудня 2012 року встановлено, що домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 належить на праві приватної власності ОСОБА_2, тобто набуте у період перебування неї з ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі.
На засіданні виконавчого комітету Квасилівської селищної ради ОСОБА_1 повідомив, що не перебуває у шлюбних відносинах.
Рішенням виконавчого комітету Квасилівської селищної ради від 31 липня 2018 року № 80 ОСОБА_1 та неповнолітнього сина було знято з квартирного обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень при виконавчому комітеті Квасилівської селищної ради. Підставою для знаття з обліку вказано: підпункт 1, пункту 26 Правил № 470 через те, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з 19 грудня 2012 року належить його дружині ОСОБА_2 на праві приватної власності житловий будинок в місті Рівне, загальною площею 189,4 кв. м, житловою - 66,3 кв. м.
Рішенням Рівненського міського суду від 09 жовтня 2018 року розірвано шлюб зареєстрований 20 листопада 2012 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду