Постанова
Іменем України
28 травня 2020 року
м. Київ
справа № 465/3633/16
провадження № 61-14801св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
треті особи: ОСОБА_2, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 04 червня 2019 року у складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Мікуш Ю. Р., Савуляка Р. В.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит"), про визнання права вкладника за договором та визнання за вкладом права на відшкодування заборгованості на частину вкладу.
Позов обґрунтовано тим, що 02 липня 2014 року між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноважено особи відділення № 92 м. Львова та ОСОБА_2 укладений договір № 300131/78925/370-14 про банківський строковий вклад (депозит) "Пенсійний" на 370 днів в іноземній валюті.
За договором відступлення прав вимог від 06 липня 2015 року № 300131/78925/370-14 ОСОБА_2 відступила ОСОБА_1 право вимоги за договором про банківський строковий вклад (депозит) "Пенсійний", укладеним 02 липня 2014 року, на частину вкладу у розмірі 7 570 доларів США, розміщеного на вкладному рахунку та 06 липня 2015 року між ними укладений договір відступлення прав вимоги за договором № 300131/78925/370-14 на частину вкладу у розмірі 1 430 доларів США, розміщеного на вкладному рахунку.
Проте банк не визнає право позивача на відшкодування заборгованості за вкладом у розмірі 7 570 доларів США та 1 430 доларів США. Відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання своїх зобов`язань, а тому вважає, що його право та інтереси порушені.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив визнати за ним право на відшкодування заборгованості за вкладом у розмірі 9 000 доларів США за договором № 300131/78925/370-14 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування, на підставі договорів відступлення права вимоги, укладених між ним та ОСОБА_2 .
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 10 січня 2017 року позов задоволено. Визнано за Лящуком право вкладника за договором № 300131/78925/370-14 про банківський строковий вклад (депозит) "Пенсійний" на 370 днів в іноземній валюті укладений 02 липня 2014 року з ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на частину вкладу на загальну суму 9 000 доларів США. Визнано за вкладником ОСОБА_1 право на відшкодування заборгованості на частину вкладу на загальну суму 9 000 доларів США за договором № 300131/78925/370-14 про банківський строковий вклад (депозит) "Пенсійний" на 370 днів в іноземній валюті укладений 02 липня 2014 року з ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що заміна кредитора у зобов`язання ( ОСОБА_2 на ОСОБА_1 ) за договором від 06 липня 2015 року про банківський строковий вклад (депозит) "Пенсійний", укладений між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_2 була здійснена відповідно до порядку, визначеного стаття 512-517 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Позивач отримав всі права вкладника за договором від 06 липня 2015 року про банківський строковий вклад (депозит) "Пенсійний" на частку вкладу у розмірі 9 000 доларів США, проте ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" порушило свої зобов`язання за вищевказаним договором та не повернуло позивачу 9 000 доларів США, чим порушило права останнього.
Постановою Львівського апеляційного суду від 04 липня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" задоволено частково, рішення Франківського районного суду м. Львова від 10 січня 2017 року скасовано. Провадження у цій справі закрито. Повідомлено позивача, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що спір стосовно формулювання переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат є публічно-правовими та належить до юрисдикції адміністративних судів з урахуванням встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" граничного розміру відшкодування за вкладами.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржуване судове рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що лише спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат, є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів, а у цій справі предмет спору не стосується зобов`язання Фонду включити до переліку вкладників. Порушені права, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, що є неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів, тому визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів. Таким чином, суд апеляційної інстанції, враховуючи суть та суб`єктний склад спірних правовідносин, дійшов необґрунтованого висновку про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній цивільній справі та витребувано матеріали справи.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-ІХ (далі - Закон №460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у серпні 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №460-ІХ.
Відповідно до частини першої статті 401 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Суди встановили, що 02 липня 2014 року між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи відділення № 92 м. Львова та ОСОБА_2 укладений договір № 300131/78925/370-14 про банківський строковий вклад (депозит) "Пенсійний" на 370 днів в іноземній валюті на суму вкладу 14 700 доларів США.
Між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 06 липня 2015 року укладений договір відступлення прав вимоги за договором № 300131/78925/370-14 про банківський строковий вклад (депозит) "Пенсійний", що укладений 02 липня 2014 року, на частину вкладу в розмірі 7 570 доларів США та 1430 доларів США розміщених на вкладному рахунку,
ОСОБА_1. ОСОБА_2 повідомила ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації та уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації про відступлення на користь ОСОБА_1 права вимоги за договором про банківський строковий вклад від 02 липня 2014 року на суму 7 570 доларів США та 1430 доларів США, розміщених на вкладному рахунку.
ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" не повернуло позивачу частину вкладу на суму 9 000 доларів США.
Встановлено, що 17 вересня 2015 року на підставі рішення Національного банку України № 612 ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" віднесено до категорії неплатоспроможних.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 17 грудня 2015 року № 898 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 230 від 18 грудня 2015 року "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень ліквідатора банку.
Листом від 31 грудня 2015 року банк повідомив ОСОБА_2 про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень ліквідатору банку. Зазначено, що станом на день початку процедури виведення банку з ринку ОСОБА_1 . не був вкладником банку та відповідно особою, включеною до бази вкладників банку. Таким чином, гарантії щодо виплати відшкодування коштів за вкладами (у сумі граничного розміру такого відшкодування) на ОСОБА_1 не поширюються.