Постанова
Іменем України
28 травня 2020 року
м. Київ
справа № 280/176/19
провадження № 61-8527св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 лютого
2019 року у складі судді Янчук В. В. та постанову Житомирського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Миніч Т. І., Павицької Т. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання протиправною відмови у наданні земельної ділянки в оренду.
Позов мотивовано тим, що звернувшись до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із клопотанням про передачу в оренду земельної ділянки терміном на 49 років з кадастровим номером НОМЕР_1 :04:000:0296, яка розташована на території Коростишівського району Житомирської області, він отримав відмову у зв`язку із відсутністю проекту землеустрою у Відділі Держгеокадастру у Коростишівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, а також, що передача земельних ділянок в оренду відбувається за результатами земельних торгів.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про надання йому в оренду земельної ділянки на 49 років для сінокосіння; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області передати йому земельну ділянку для сінокосіння терміном на 49 років за кадастровим номером НОМЕР_1 :04:000:0296 площею 33,8731 га, яка розташована на території Коростишівського району Житомирської області.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області
від 21 лютого 2019 року у відкритті провадження у справі відмовлено.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що цей спір виник з оскарження дій відповідача, як суб`єкта владних повноважень, як органу, який виконував розпорядчі функції щодо передачі в оренду земельної ділянки, а тому суд вважав, що у відкритті провадження у справі слід відмовити з підстав, передбачених пунком 1 частини першої
статті 186 ЦПК України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 лютого
2019 року залишено без змін.
Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, тому суд першої інстанції правильно відмовив у відкритті провадження у справі та роз`яснив позивачу його право на звернення до суду з позовом в порядку адміністративного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2019 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 лютого 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її з суду першої інстанції.
У червні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що спір виник з приводу земельної ділянки, а тому в силу вимог частини першої статті 19 ЦПК України підлягає розгляду в порядку ЦПК України.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на касаційну скаргу
ОСОБА_1 , у якому управління просило залишити вказану касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
02 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із клопотанням про передачу йому в оренду земельної ділянки терміном на 49 років з кадастровим номером НОМЕР_1 :04:000:0296, яка розташована на території Коростишівського району Житомирської області.
Листом від 24 січня 2019 року Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області ОСОБА_1 у задоволенні заяви відмовило.
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом та просив визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про надання йому в оренду земельної ділянки.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.