Постанова
Іменем України
25 травня 2020 року
м. Київ
справа № 490/5605/17
провадження № 61-38734св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Миколаївська міська рада, Миколаївська обласна державна адміністрація,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 02 березня 2018 року у складі судді
Гуденко О. А. та постанову апеляційного суду Миколаївської області від 17 травня 2018 року у складі колегії суддів: Данилової О. О., Коломієць В. В., Шаманської Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Миколаївської міської ради, Миколаївської обласної державної адміністрації про визнання незаконними та скасування рішень.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Миколаївської міської ради
від 08 листопада 2007 року, батьку позивачки - ОСОБА_2 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки за рахунок земель ДП "Миколаївське лісове господарство" для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1 . Рішенням того ж органу від 19 грудня 2008 року № 31/49 ОСОБА_2 погоджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 900 кв.м по АДРЕСА_2 . Розпорядженням Миколаївської обласної державної адміністрації від 15 липня 2009 року № 271-р затверджено проект землеустрою щодо відведення та надання у власність ОСОБА_2 цієї ділянки, яку було вилучено з лісових земель державного підприємства. Проте спірна ділянка була об`єктом, права на який раніше було передано іншим особам, а спір щодо цього - предметом судового розгляду. В зв`язку з цим рішенням Миколаївської міськради від 06 вересня
2010 року № 48/37 скасовано попереднє рішення від 19 грудня 2008 року № 31/49, а розпорядженням Миколаївської обласної державної адміністрації від 13 травня 2011 року скасовано попереднє розпорядження від 15 липня 2009 року № 271-р про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, а спадкоємицею є ОСОБА_1 .
Посилаючись на те, що відповідачі скасували свої попередні рішення всупереч власних повноважень, що є судовою компетенцією, а наразі земельні ділянки витребувані у незаконних власників (користувачів) за судовими рішеннями, ОСОБА_1 просила визнати незаконними та скасувати рішення Миколаївської міськради від 06 вересня 2010 року № 48/37 (пункт 19 розділу 6) та розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації від 13 травня
2011 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 02 березня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що скасування рішень відповідних органів, якими були усунені порушення земельного та лісового законодавства, не вплине на обсяг спадкових прав ОСОБА_1, а тому не встановив підстав для задоволення її позову.
Постановою апеляційного суду Миколаївської області від 17 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено.
Рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 02 березня 2018 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу ОСОБА_1, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції. При цьому не заперечуючи факт порушення відповідачами порядку усунення недоліків попередніх рішень, суди врахувавши всі інші обставини даної справи і на підставі їх комплексного аналізу не встановили "ефективності" судового втручання.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
14 червня 2018 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 02 березня 2018 року та постанову апеляційного суду Миколаївської області від 17 травня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновок судів про те, що скасування оспорюваних рішень Миколаївської міської ради та Миколаївської обласної державної адміністрації жодним чином не призведе до поновлення права позивачки на отримання у власність земельної ділянки є неправильним, оскільки з підстав, викладених у позовній заяві, ні Миколаївська міська рада, ні Миколаївська обласна державна адміністрація не мали права скасовувати свої рішення. Підстав для прийняття оскаржуваних рішень немає.
Доводи інших учасників справи
24 січня 2019 року Миколаївська обласна державна адміністрація через засоби поштового зв?язу подала до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 02 березня 2018 року та постанову апеляційного суду Миколаївської області від 17 травня 2018 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Центрального районного суду міста Миколаєва.
14 січня 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Розпорядженням від 15 квітня 2020 року № 1103/0/226-20 за касаційним провадженням № 61-38734св18 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 15 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 02 березня 2018 року та постанову апеляційного суду Миколаївської області від 17 травня 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Короткий зміст фактичних обставин справи
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що спірна земельна ділянка розташована в урочищі "Варварівське" Андріївського лісництва ДП "Миколаївське лісове господарство", квартал 33, виділ 10, відносилась до лісів першої групи, категорія захисності - ліси населених пунктів. Тобто на час виникнення спірних відносин, земельна ділянка мала статус землі державної власності, перебувала у користуванні державного лісогосподарського підприємства та за призначенням відносилась до земель лісового фонду.
З листопада 2006 року ОСОБА_2 розпочав процедуру звернення до відповідних органів з метою отримання у власність земельної ділянки з цього масиву для дачного будівництва (будівництва індивідуального житлового будинку).
Рішенням Миколаївської міської ради від 08 листопада 2007 року № 17/37 ОСОБА_2 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 900 кв.м за рахунок земель державного підприємства "Лісове господарство" з віднесенням ділянки до земель індивідуального житлового будівництва, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель по АДРЕСА_2 частини.
Рішенням Миколаївської міської ради від 19 грудня 2008 року № 31/49 (пункт 4) зі змінами, внесеними рішенням від 12 листопада 2009 року № 40/21, ОСОБА_2 погоджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки загальною площею 900 кв.м, зарахувавши її за функціональним використанням до земель житлової забудови із земель ДП "Миколаївське лісове господарство", для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_2 .
Розпорядженням Миколаївської обласної державної адміністрації від 15 липня 2009 року № 271-р затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку та господарських споруд по
АДРЕСА_2 ; вилучено земельну ділянку загальною площею 0,090 га лісових земель, не вкритих лісовою рослинністю, із земель ДП "Миколаївське лісове господарство"; надано ОСОБА_2 земельну ділянку у власність загальною площею 0,090 га лісових земель, не вкритих лісовою рослинністю, за рахунок земель ДП "Миколаївське лісове господарство" по АДРЕСА_2 зі зміною цільового призначення на землі житлової та громадської забудови. Запропоновано ОСОБА_2 замовити в землевпорядній організації технічну документацію з землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, та отримати державний акт на право власності на земельну ділянку.
ОСОБА_2 замовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання документу (державного акту), яку спочатку було повернуто для усунення недоліків, а згодом - залишено без розгляду.
З 2009 року неодноразово виникали судові спори щодо спірної ділянки, зокрема щодо правомірності затвердження ОСОБА_2 технічної документації із землеустрою, визнання недійсними угод, укладених іншими особами, витребування землі тощо.