Постанова
Іменем України
27 травня 2020 року
м. Київ
справа № 464/4311/15-ц
провадження № 61-41400св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Сихівського районного суду м. Львова від 18 лютого 2016 року у складі судді Горбань О. Ю. та постанову Апеляційного суду Львівської області від 26 червня 2018 року у складі колегії суддів: Павлишина О. Ф., Мікуш Ю. Р., Приколота Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних та зустрічних позовних вимог
У травні 2015 року ПАТ "Універсал Банк" звернулося до суду з указаним позовом, уточнивши який просило стягнути 74 173,07 дол. США, що становить еквівалент 1 981 904,43 грн, заборгованості за кредитним договором від 30 травня 2008 року № 017-2008-1721.
В обґрунтування заявлених вимог посилалося на те, що на підставі договору від 24 квітня 2008 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 108 000 доларів США з кінцевим терміном повернення до 10 травня 2033 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірах та в строки, що передбачено договором.
На забезпечення належного виконання боржником зобов`язань за кредитним договором 24 квітня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки, за умовами якого відповідач поручилась за виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором.
ОСОБА_2 припинив виконувати свої зобов`язання за договором, у результаті чого виникла заборгованість станом на 06 квітня 2015 року на загальну суму 74 173,07 доларів США, що еквівалентно 1 589 039,34 грн.
З урахуванням наведеного, банк просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Сихівський районний суд м. Львова заочним рішенням від 18 лютого 2016 року позов задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" 74 173, 07 дол. США, що становить еквівалент 1 981 904,43 грн, заборгованості за кредитним договором від 30 травня 2008 року № 017-2008-1721, з яких: 588,26 дол. США, що становить еквівалент 15 718,31 грн, прострочена заборгованість; 65 486,35 дол. США, що становить еквівалент 1 749 795,27 грн, сума дострокового стягнення кредиту; 8 048,20 дол. США, що становить еквівалент 215 047,90 грн, відсотки; 50,26 дол. США, що становить еквівалент 1 342,95 грн, підвищені відсотки. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" 3 654 грн судових витрат.
Рішення районного суду мотивоване тим, що позичальник за кредитним договором не виконував свої зобов`язань, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, тому з поручителя слід стягнути заборгованість за кредитним договором.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Апеляційний суд Львівської області постановою від 26 червня 2018 року заочне рішення Сихівського районного суду м. Львова від 18 лютого 2016 року залишив без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що встановивши, що останній платіж внесено позичальником і зараховано банком 21 січня 2015 року, позов подано до суду 27 травня 2015 року, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимога до поручителя про виконання ним зобов`язань боржника за договором пред`явлена у судовому порядку в межах строку дії поруки, до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Відомості про те, що кредитором встановлювався строк для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати заочне рішення Сихівського районного суду м. Львова від 18 лютого 2016 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 26 червня 2018 року, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди безпідставно не взяли до уваги відсутність належних доказів, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, а за відсутності таких доказів, рішення судів не можуть вважатися законними та обґрунтованими, відтак підлягають скасуванню.
Крім того, суди дійшли помилкового висновку про дотримання позивачем шестимісячного строку чинності поруки.
Апеляційний суд в оскаржуваній постанові зазначає, що останній платіж внесено позичальником і зараховано банком 21 січня 2015 року, позов подано до суду 27 травня 2015 року, тому вимога до поручителя про виконання ним зобов`язань боржника за договором пред`явлена у судовому порядку в межах строку дії поруки, до закінчення строку виконання основного зобов`язання.
Разом з тим, такі висновки суперечать нормам матеріального права та не відповідають практиці Верховного Суду в аналогічних правовідносинах (справа № 758/6863/14-ц).
У разі неналежного виконання боржником зобов`язань за кредитним договором
передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
Оскільки кредитним договором передбачено, що чергові платежі боржник повинен був здійснювати кожного місяця, а за договором поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник за всіма зобов`язаннями останнього за основним договором, тому з часу несплати кожного з платежів починається обрахування встановленого частиною четвертою статті 559 цього Кодексу шестимісячного строку для пред`явлення вимог до поручителя.
У разі пред`явлення вимоги до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання, в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.
Закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов`язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не пред`явить вимоги до поручителя.
Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди не надали оцінки усім встановленим обставинам, що кредитним договором передбачено виконання грошових зобов`язань щомісяця, рівними частинами (шляхом здійснення щомісячних платежів згідно з графіком), а за договорами поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник за всіма зобов`язаннями останнього за основним договором, та не з`ясували, за якими платежами порука припинилась, а за якими ще діє, чи пред`явив банк вимогу до поручителя в межах шести місяців за кожним щомісячним платежем, обмежившись лише визначенням дати останнього платежу боржника за кредитним договором.
Водночас, навіть з поданого позивачем розрахунку заборгованості, вбачається, що заборгованість виникла ще з лютого 2014 року, а позивач звернувся до суду у січні 2015 року, тобто після спливу передбаченого частиною четвертою статті 559 ЦК України строку чинності поруки.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Сихівського районного суду м. Львова.
23 жовтня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
14 квітня 2020 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду № 1078/0/226-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
14 квітня 2020 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю., судді, які входять до складу колегії: Бурлаков С. Ю., Коротенко Є. В.
Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
30 травня 2008 року між ВАТ "Універсал Банк", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 017-2008-1721, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 108 000 доларів США з терміном користування кредитом до 10 травня 2033 року. Позичальник зобов`язується сплачувати кредит та відсотки за користування кредитом в розмірі 12,45 % річних щомісяця згідно з графіком щомісячних платежів.
10 червня 2009 року між ВАТ "Універсал Банк", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду, якою змінено відсоткову ставку за користування кредитом з 12,45 % на 5,68 %.
25 червня 2009 року між ВАТ "Універсал Банк", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду, якою змінено відсоткову ставку за користування кредитом з 5,68 % на 13,68 %.
Згідно з додатковою угодою від 10 квітня 2012 року відсоткову ставку за користування кредитом змінено з 13,68 % на 8,53 %.
25 квітня 2012 року додатковою угодою між сторонами знову змінено відсоткову ставку за користування кредитом з 8,53 % на 16,53 %.
На забезпечення належного виконання боржником зобов`язань за кредитним договором 30 травня 2008 між ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 017-2008-1721-Р/5.
Про всі зміни відсоткової ставки поручителя повідомлено належним чином шляхом укладення з ним додаткових угод.
Пунктом 1.3 договору поруки передбачено, що поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник, за всіма зобов`язаннями останнього. Згідно умов цих договорів у випадку порушення боржником своїх зобов`язань перед кредитором за кредитним договором, позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору станом на 06 квітня 2015 року існує заборгованість, яка складається з: 588,26 доларів США простроченої заборгованості за кредитом, 65 486,35 доларів США суми дострокового стягнення кредиту, 8 048,20 доларів США заборгованості з відсотків, 50,26 доларів США підвищених відсотків.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".