1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України

27 травня 2020 року

м. Київ


справа № 654/868/17

провадження № 61-39161св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, приватний нотаріус Голопристанського районного нотаріального округу Негра (Виходцева) Лариса Анатоліївна,

третя особа - приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Ларічева Наталя Анатоліївна,


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Херсонської області від 22 травня 2018 року в складі колегії суддів: Склярської І. В., Пузанової Л.В., Чорної Т. Г.,


ВСТАНОВИВ:


Короткий зміст позовних вимог і рішень судів


У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, приватного нотаріуса Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області Негри (Виходцевої) Л. А., третя особа - приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Ларічева Н. А., про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності.


В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначав, що 06 квітня 2010 року між ним та ОСОБА_2 укладений договір позики, за умовами якого остання отримала позику в розмірі 400 000,00 грн, що на час укладання договору було еквівалентно

50 000,00 доларів США, на термін до 06 жовтня 2011 року.


З метою належного виконання позичальником взятих на себе зобов`язань за зазначеним вище договором позики, 06 квітня 2010 року між сторонами укладений договір іпотеки, відповідно до умов якого ОСОБА_2 передала в іпотеку позивачу належний їй житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами та земельну ділянку, площею 0,1929 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .


Вказував на те, що станом на 06 лютого 2011 року ОСОБА_2 повернула позику частково, однак заочним рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 22 жовтня 2013 року задоволено позовні вимоги останньої щодо визнання зобов`язань за договором позики та договором іпотеки припиненими. Апеляційним судом за скаргою позивача зазначене вище рішення суду першої інстанції скасовано, проте в період оскарження судового рішення, позивачу стало відомо, що ОСОБА_2 відчужила спірне нерухоме майно в спільну часткову власність відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 .


Вважав, що оспорювані договори купівлі-продажу зазначеного вище нерухомого майна укладені неправомірно та незаконно, ОСОБА_2 навмисно ввела в оману другу сторону правочинів.


Посилаючись на наведене, позивач просив визнати недійсними договори купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,1929 га, що розташована за адресою:

АДРЕСА_1 , а саме: договір купівлі-продажу № 1180, посвідчений 16 вересня 2014 року приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області Негра Л. А., за умовами якого 1/3 частини спірної земельної ділянки належить ОСОБА_6 ; договір купівлі-продажу № 1178, посвідчений 16 вересня 2014 року приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області Негра Л. А., згідно з умовами якого 1/3 частини спірної земельної ділянки належить ОСОБА_4 ; договір купівлі-продажу № 1176, посвідчений 16 вересня 2014 року приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області Негра Л. А., за яким 1/3 частини спірної земельної ділянки належить ОСОБА_5 . Визнати недійсними договори купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою:

АДРЕСА_1 , а саме: договір купівлі-продажу № 1179, посвідчений 16 вересня 2014 року приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області Негра Л. А., відповідно до умов якого ОСОБА_6 набула у власність 1/3 частини спірного житлового будинку, а також договори купівлі-продажу № № 1175, 1177, посвідчені

16 вересня 2014 року приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області Негра Л. А., за умовами яких ОСОБА_4 та ОСОБА_5 набули у власність по 1/3 частини спірного житлового будинку. Також просив скасувати державну реєстрацію права власності за відповідачами на земельну ділянку та житловий будинок, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Витребувати з володіння ОСОБА_3 , ОСОБА_4, ОСОБА_5 на свою користь земельну ділянку та житловий будинок, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на спірний житловий будинок та земельну ділянку, в рахунок виконання зобов`язання ОСОБА_2 за договором позики від 06 квітня 2010 року, забезпеченого договором іпотеки від 06 квітня 2010 року.


Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 05 лютого

2018 року позов задоволено. Визнано недійсними договори купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,1929 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: договір купівлі-продажу

1180, посвідчений 16 вересня 2014 року приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області Негра Л. А., згідно з яким

1/3 частки спільної часткової власності належить ОСОБА_5 ; договір купівлі-продажу № 1178, посвідчений 16 вересня 2014 року приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області Негра Л. А., відповідно до якого 1/3 частки спільної часткової власності належить ОСОБА_4 ; договір купівлі-продажу № 1176, посвідчений 16 вересня 2014 року приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу в Херсонській області Негра Л. А., за умовами якого 1/3 частки спільної часткової власності належить ОСОБА_5 Визнано недійсними договори купівлі-продажу житлового будинку надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: договір купівлі-продажу номер № 1179, посвідчений 16 вересня 2014 року приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області Негра Л. А., згідно з яким 1/3 частини спільної часткової власності належить ОСОБА_6 ; договір купівлі-продажу № 1177, посвідчений 16 вересня 2014 року приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу в Херсонській області Негра Л. А., за яким 1/3 частки спільної часткової власності належить ОСОБА_4 ; договір купівлі-продажу № 1175, посвідчений 16 вересня 2014 року приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу в Херсонській області Негра Л. А., згідно з умовами якого 1/3 частки спільної часткової власності належить ОСОБА_5 . Скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та житловий будинок, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Витребувано з володіння ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 земельну ділянку та житловий будинок, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_7 . Визнано за ОСОБА_7 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами та земельну ділянку, площею 0,1929 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в рахунок виконання зобов`язання за договором позики від 06 квітня 2010 року, забезпеченого договором іпотеки від 06 квітня 2010 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.


Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є титульним володільцем спірного нерухомого майна з дати укладання договору іпотеки

від 06 квітня 2010 року, яке вибуло з його володіння поза його волею на підставі спірних договорів, укладаючи які ОСОБА_2 навмисно ввела других сторін правочинів в оману щодо відсутності заборони відчуження. Враховуючи невиконане зобов`язання за договором позики, забезпечене іпотекою спірного нерухомого майна, на яке позивач маж право звернути стягнення та перебування цього майна у власності третіх осіб на підставі договорів, які підлягають визнанню недійсними, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на витребування спірного нерухомого майна від добросовісних набувачів за правилами статті 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).


Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 22 травня 2018 року апеляційні скарги представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - ОСОБА_8 задоволено. Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 05 лютого 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.


Скасовуючи рішення суду першої інстанції про задоволення позову та ухвалюючи нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що продавець за оспорюваними договорами та покупці за цими договорами не визнають наявність обману при вчиненні спірних правочинів, а ОСОБА_1 умови для застосування статті 230 ЦК України не доведені, підстави для задоволення позовних вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу із заявлених у позові підстав, відсутні.


Також апеляційним судом зазначено, що висновок суду першої інстанції про те, що позивач є титульним володільцем спірної нерухомості з дати укладення договору іпотеки від 06 квітня 2010 року не ґрунтуються на нормах матеріального права. За укладеним договором іпотеки, предметом якого є витребуване позивачем нерухоме майно, ОСОБА_1 не є його власником, а є іпотекодержателем майна, який не володіє ним, а отже підстави для витребування майна з чужого незаконного володіння відсутні.


Крім того, колегія суддів апеляційного суду зауважила, що визнавши право власності на нерухоме майно за позивачем, суд першої інстанції, в порушення вимог процесуального закону, взагалі не обґрунтував рішення в цій частині, обмежившись посиланням на те, що відповідно до статті 589 ЦК України, у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення на предмет іпотеки, та на існування несплаченого боргу за договором позики. З урахуванням вищенаведених обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності на спірні земельну ділянку та житловий будинок за відповідачами також відсутні.


Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги та позиція інших учасників справи


У липні 2018 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Херсонської області

від 22 травня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення апеляційного суду та залишити силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.


Касаційна скарга містить доводи, аналогічні доводам ОСОБА_1, викладеним ним в позовній заяві, при цьому зазначає, що апеляційним судом не враховано, що перебування спірного іпотечного майна у володінні третіх осіб, позбавляє його права звернути на це майно стягнення в рахунок погашення існуючої заборгованості

ОСОБА_2 за договором позики.

Станом на час розгляду вказаної справи у Верховному Суді від інших учасників справи не надходило відзивів на касаційну скаргу ОСОБА_1 .


Рух справи у суді касаційної інстанції


У липні 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд судді-доповідачу Білоконь О. В.


Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Херсонської області від 22 травня 2018 року, витребувано матеріали справи № 54/868/17 із суду першої інстанції та надано учасникам справи строк на подання відзивів на касаційну скаргу.


Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2020 року справу передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.


Позиція Верховного Суду


08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ).


Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону

460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.


За таких обставин касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Херсонської області від 22 травня 2018 року підлягає розгляду Верховним Судом в порядку та за правилами Цивільного процесуального кодексу України

(далі -ЦПК України), в редакції чинній на час її подання.


Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України, в редакції чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


................
Перейти до повного тексту