Постанова
Іменем України
28 травня 2020 року
м. Київ
справа № 189/1776/16-ц
провадження № 61-2296св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2017 року у складі судді Лукінова К. С. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2017 року у складі колегії суддів Ткаченко І. Ю., Каратаєвої Л. О., Пищиди М. М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права особистої приватної власності,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст заяви
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права особистої приватної власності.
Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 15 березня 2000 року між нею ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір безпроцентної цільової позики. Того ж дня ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 у позику 30 000 грн. Грошові кошти належали ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності подружжя. Факт передачі грошових коштів у позику підтверджується власноручно підписаною нею розпискою від 15 березня 2000 року. В зазначеній розписці зазначено, що вона - ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_3 за договором безпроцентної цільової позики від 15 березня 2000 року грошові кошти в розмірі 30 000 грн для придбання квартири. Дана розписка була складена в присутності двох свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . За умовами договору безпроцентної цільової позики ОСОБА_1 зобов`язалася повернути позивачу кошти до 15 березня 2006 року. Однак, в строк вказаний в договорі відповідачка борг не повернула, але квартиру АДРЕСА_1, за надані в борг кошти придбала, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 23 жовтня 2001 року посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за номером № 9566. На час отримання грошових коштів по договору безпроцентної цільової позики від 15 березня 2000 року, вона не перебувала в шлюбі. Тобто, грошові кошти у розмірі 30 000 грн, які були витрачені за призначення, а саме на придбання квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, являється її особистою приватною власністю. ОСОБА_3 звернувся до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська з позовом про стягнення з ОСОБА_1 боргу за договором безпроцентної цільової позики. 11 березня 2014 року Бабушкінським районним судом міста Дніпропетровська винесено рішення по справі № 403/10239/12 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором безпроцентної цільової позики, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики у розмірі 30 000 грн. Рішення набрало законної сили. Однак її право особистої приватної власності на грошові кошти, які вона отримала в борг 15 березня 2000 року, не визнав її колишній чоловік - ОСОБА_4, з яким вона перебувала у шлюбі з 20 січня 2001 року по 26 червня 2009 року. Відповідно до статті 177 ЦК України, об`єктами цивільних прав є речі, в тому числі гроші. Речі, а також сукупність речей складають поняття "майно", яке визначене в статті 190 ЦК України.
Таким чином, згідно з цивільним законодавством, гроші - це різновид майна. Гроші, що обертаються у безготівковій формі, є об`єктом речових прав, яким властиві ознаки родових і подільних речей. З моменту коли вона отримала грошові кошти в борг, вона набула права приватної особистої власності на них, та право вільно, на свій розсуд користуватись та розпоряджатись ними, в тому числі й придбати за такі грошові кошти собі у власність квартиру АДРЕСА_1 . Отже, враховуючи той факт, що рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 11 березня 2014 року, стягнуто особисто з неї борг за договором безпроцентної цільової позики від 15 березня 2000 року, а не з ОСОБА_4 чи солідарно з них, як з подружжя, та вона визнала свій обов`язок сплатити його особисто, слід зазначити, що отримані в борг грошові кошти являються її особистою приватною власністю.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено порушення, невизнання або оспорювання відповідачами її прав відносно грошових коштів у даних правовідносинах, тобто відсутній спір.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено.
Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2017 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, зроблені відповідно до норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
27 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2017 року, в якій просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів є незаконними та необґрунтованими, прийняті судами з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи із Покровського районного суду Дніпропетровської області.
Згідно з розпорядженням від 16 квітня 2020 року № 1111/0/226-20 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", відповідно до підпунктів 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, (з наступними змінами та доповненнями) та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя", призначено повторний автоматизований розподіл судових справ за касаційними провадженнями.
Доповідачем у цій справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Литвиненко І. В., у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Висоцької В. С., Фаловської І. М.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що згідно копії договору безпроцентної цільової позики укладеного 15 березня 2000 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 у позику 30 000 грн, на строк шість років до 15 березня 2006 року.
Згідно копії розписки від 15 березня 2000 року ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_3 за договором безпроцентної цільової позики від 15 березня 2000 року грошові кошти в розмірі 30 000 грн для придбання квартири. Зобов`язалася повернути вказану суму грошей до 15 березня 2006 року. Дана розписка складена в присутності двох свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Згідно копії договору купівлі-продажу квартири від 23 жовтня 2001 року посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Орловим О. А., ОСОБА_1 купила квартиру АДРЕСА_1 . Продаж цей вчинено за 15 788 грн 52 коп.
Відповідно до копії рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 11 березня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором безпроцентної цільової позики - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики у розмірі 30 000,00 (тридцять тисяч) грн 00 коп.
Також судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_1 звернулася з вимогою про визнання за нею права особистої приватної власності на грошові кошти у розмірі 30 000 грн, які отримані в борг по договору безпроцентної цільової позики від 15 березня 2000 року, однак право особистої приватної власності на грошові кошти жодним з відповідачів не було оспорено чи не визнане, жодних вимог з цього приводу відповідачами пред`явлено не було.
Відповідач ОСОБА_4 в свої запереченнях стосовно позовних вимог даного спору вказав, що спір фактично виник з приводу однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_3 придбаної в період шлюбу 23 жовтня 2001 року, а розписка на яку посилається позивачка датована 15 березня 2000 року.
Спір з приводу квартири вирішено. Так, рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 23 серпня 2013 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя - задоволено частково.
В порядку розподілу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, виділено у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_1 по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1 .
В даному рішенні встановлено, що 23 жовтня 2001 року ОСОБА_1, перебуваючи у шлюбі придбала квартиру АДРЕСА_1, відповідно до договору купівлі-продажу.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 лютого 2014 року - відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 23 серпня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.
Рішенням Бабушкінського районного суду від 19 червня 2014 року задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами і скасовано вищезазначене рішення від 23 серпня 2013 року і у задоволенні позову про поділ спільного майна подружжя відмовлено.
Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2014 року скасовано рішення Бабушкінського районного суду від 19 червня 2014 року і відмовлено у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Також, рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2014 року рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетрвоська від 11 березня 2014 року змінено та виключено з мотивувальної частини рішення абзац 11 наступного змісту: "Судом встановлено, що 23 листопада 2001 року відповідачка за отримані нею від батька у позику грошові кошти, придбала квартиру АДРЕСА_1, яка є її особистою власністю, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за номером № 9566".