Постанова
Іменем України
20 травня 2020 року
м. Київ
справа 295/3022/16-ц
провадження № 61-15143св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - комунальне підприємство "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради,
третя особа - комунальне підприємство "Житомирбудзамовник",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду міста Житомира від 08 квітня 2019 року в складі судді Полонця С. М. та постанову Житомирського апеляційного суду від 24 червня 2019 рокув складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Григорусь Н. Й., Борисюка Р. М.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до комунального підприємства "Житомирбудзамовник" (далі - КП "Житомирбудзамовник"), третя особа - комунальне підприємство "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (далі - КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради) про стягнення заборгованості, в якому просила суд стягнути з КП "Житомирбудзамовник" на її користь 133 550,00 грн сплачених коштів.
Позовна заява мотивована тим, що 05 лютого 2010 року між позивачкою та КП "Житомирбудзамовник", ПП "Фінансові ресурси" були укладені два договори про передачу прав та обов`язків, згідно яких ПП "Фінансові ресурси" передало позивачу всі права та обов`язки за договорами №№ 11/01-06/6, 11/01-06/7 від 11 січня 2006 року про інвестування коштів на будівництво двох квартир в будинку по АДРЕСА_1 . На час передачі прав та обов`язків ПП "Фінансові ресурси" було перераховано КП "Житомирбудзамовник" коштів на загальну суму 300 000, 00 грн.
У 2011 році вищезазначені договори були розірвані, але кошти КП "Житомирбудзамовник" їй не повернуло. 07 вересня 2011 року позивачка уклала з КП "Житомирбудзамовник" новий інвестиційний договір щодо квартири № НОМЕР_1 на суму 300 000 грн.
23 квітня 2012 року було укладено договір про переведення боргу між ОСОБА_2 (первісний боржник), ОСОБА_1 (новий боржник) та КП "Житомирбудзамовник" (кредитор), за умовами якого борг ОСОБА_2 перед КП "Житомирбудзамовник" в сумі 166 450,00 грн переведено на ОСОБА_1 .
Рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 06 червня 2012 року № 209 передано з балансу КП "Житомирбудзамовник" на баланс КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради, зокрема незавершений будівництвом об`єкт за адресою АДРЕСА_1 .
06 березня 2018 року позивачка подала до суду уточнену позовну заяву, в якій змінила предмет позову та в якій вона зазначила відповідачем КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - КП "Житомирбудзамовник".
Від пропозиції КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради укласти новий інвестиційний договір позивачка відмовилась, оскільки умови договору були несправедливими, а тому позивач вважає, що саме агентство зобов`язане повернути їй сплачені кошти, а тому в уточненій позовній заяві позивач просить суд: стягнути з КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради на користь позивача 133 550,00 грн сплачених коштів, 63 436,00 грн інфляційних нарахувань та 7 521,30 грн - 3% річних за користування чужими коштами.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 08 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 24 червня 2019 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради не є стороною договорів інвестування, укладених між КП "Житомирбудзамовник" та ОСОБА_1, коштів від ОСОБА_1 не отримувало, договір інвестування між сторонами укладений не був, юридичну особу КП "Житомирбудзамовник" не припинено у встановленому законом порядку, КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради не є правонаступником КП "Житомирбудзамовник". Крім того позивачкою не надано доказів на підтвердження того, що КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради отримало від КП "Житомирбудзамовник" сплачені позивачкою за договором від 07 вересня 2011 року кошти в розмірі 133 550, 00 грн.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
06 серпня 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Богунського районного суду міста Житомира від 08 квітня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 24 червня 2019 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, неповним з`ясуванням обставинам справи.
Заявник зазначає, що судами не надана оцінка положенням статей 512, 514, 516, 517 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), в силу закону яких відбулася заміна первісного кредитора (КП "Житомирбудзамовник") на нового кредитора (КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради) в інвестиційних договорах по будівництву житла по АДРЕСА_1 .
Судами не взято до уваги, що з преамбули та змісту запропонованого позивачці договору до підписання, слідує, що КП "Житомирбудзамовник" передало відповідачу всі належні документи та інформацію, а саме договір інвестування від 07 вересня 2011 року № 07/0911/Щ4, та була надана інформація про необхідність передати позивачці обумовлену даним договором - квартиру № НОМЕР_1 , а також про суму сплачених позивачкою коштів.
Судами безпідставно не застосовано до спірних правовідносин положення частини першої статті 18 Закону України "Про інвестиційну діяльність", відповідно до якої держава гарантує стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності, додержання прав і законних інтересів її суб`єктів.
Апеляційний суд безпідставно зазначив, що позивач не надала доказів на підтвердження того, що КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради отримало від КП "Житомирбудзамовник" сплачені позивачкою за договором від 07 вересня 2011 року кошти в розмірі 133 550 грн, оскільки судами не надано оцінку умовам договорів інвестування та обставинам справи, а саме те, що умовами договорів було передбачено використання належних позивачці коштів на будівництво будинку, а не на зберігання їх без використання.
Крім того судами не взято до уваги, що відповідно до пункту 6.2 договору інвестування від 07 вересня 2011 року № 07/0911/Щ4, кредитор зобов`язаний повернути всі отримані за договором кошти після продажу підприємством відповідної квартири, у грошовій формі без будь-якої індексації. Таким чином у КП "Житомирбудзамовник" не може виникнути зобов`язання повернути отримані кошти, так як не було факту продажу підприємством частково проінвестованого позивачкою будівництва квартири № НОМЕР_1 .
Отримання відповідачем майнових прав на будинок і квартиру, частково збудованої за кошти позивачки, покладає на нього обов`язок сплати вартість майнових прав їй.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Богунського районного суду міста Житомира.
У вересні 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ТРЕТЬОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду міста Житомира від 08 квітня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 24 червня 2019 року, здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 11січня 2006 року міжКП "Житомирбудзамовник" та ПП "Фінансові ресурси" укладено два договора №№ 11/01-06/6 та 11/01-06/7 про інвестування коштів на будівництво 120-квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 НОМЕР_2 (номер квартири з 2 змінено на 26на підставі додаткової угоди від 20 березня 2008 року) та квартири НОМЕР_3 .
05 лютого 2010 року між КП "Житомирбудзамовник" (виконавець), ПП "Фінансові ресурси" (первісний інвестор) та ОСОБА_1 (новий інвестор) укладено угоду про передачу прав та обов`язків за договорами №№ 11/01-06/6, 11/01-06/7 від 11січня 2016 року про інвестування коштів на будівництво 120-квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 . На час передачі прав та обов`язків ПП "Фінансові ресурси" було перераховано КП "Житомирбудзамовник" коштів на загальну суму 300 000, 00 грн.
31 серпня 2011 року та 06 вересня 2011 року між КП "Житомирбудзамовник" та ОСОБА_1 укладено додаткові угоди до договорів №№ 11/01-06/6, 11/01-06/7 від 11січня 2006 року про розірвання договорів та повернення сплачених коштів у розмірі 127 629,66 грнта 172 370,34 грн, на загальну суму 300 000, 00 грн.
Кошти на загальну суму 300 000, 00 грнКП "Житомирбудзамовник" позивачці повернуто не було. У зв`язку з чим 07 вересня 2011 року між позивачкою та КП "Житомирбудзамовник" укладено новий інвестиційний договір, відповідно до якого, КП "Житомирбудзамовник" своїми силами і засобами, або силами і засобами третіх осіб за рахунок залучених коштів від позивачки зобов`язувався провести комплекс будівельно-монтажних робіт на об`єкті незавершеного будівництва 120-квартирного житлового будинку в АДРЕСА_1 та передати позивачці обумовлену договором інвестування квартиру № НОМЕР_1 , зазначену в додатку № 1.
23 квітня 2012 року між ОСОБА_1 (новий боржник) та ОСОБА_2 (первісний боржник) та КП "Житомирбудзамовник" (кредитор) укладено договір про переведення боргу, відповідно до якого борг ОСОБА_2 за інвестиційним договором від 11 березня 2010 року № 11/0310/Щ88 перед КП "Житомирбудзамовник" в сумі 166 450, 00 грн переведено на ОСОБА_1 . Відповідно до даного договору сума інвестиції позивачки за договором від 07 вересня 2011 року зменшилась до 133 550, 00 грн.
Рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 06червня 2012 року № 209 передано з балансу КП "Житомирбудзамовник" на баланс КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради, зокрема незавершений будівництвом об`єкт за адресою АДРЕСА_1 та інше рухоме та нерухоме майно, що знаходиться на балансі КП "Житомирбудзамовник".
19 травня 2014 року відповідач направив на адресу позивачки лист за № 397, яким останню було повідомлено про передачу незавершеного будівництва на баланс відповідача та надіслано новий проект договоруінвестування коштів на будівництво № 06/14, відповідно до якого позивач повинна була доплатити 252 113,67 грн за спірну квартиру. Крім того повідомлено, що в разі незгоди відповідач залишає за собою право розпоряджатися спірною квартирою на свій розсуд.
Листом від 12 листопада 2014 року позивач повідомила відповідача про відмову підписувати запропонований ним договір про інвестування коштів на будівництво № 06/14, оскільки відповідачем було змінену ціну договору, а тому просила розірвати договір від 07 вересня 2011 року, укладений між нею та КП "Житомирбудзамовник", а також просила повернути належні їй суму коштів у розмірі 133 550, 00 грн.
Листом від 26 листопада 2014 року КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради відмовило в поверненні належних позивачці коштів, посилаючись на те, що між ним та позивачкою відсутні договірні відносини.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно спірна квартира № НОМЕР_1 належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 19 лютого 2015 року.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд
За змістом положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до вимог статті 1 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій) завданнями цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до частини першої статті 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.
Згідно зі статтею 511 ЦК України зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Статтею 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні. Так кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За правилом статті 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.