Постанова
Іменем України
21 травня 2020 року
м. Київ
справа № 638/9035/16-ц
провадження № 61-45500св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 20 серпня 2018 року у складі судді Кругової С. С., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири.
Позовну заяву мотивував тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1, яка належить йому на праві власності на підставі договору дарування від 19 лютого 2004 року. З 1997 року власник квартири АДРЕСА_2, що розташована в тому ж будинку, ОСОБА_2, неодноразово заливав його квартиру, внаслідок чого були пошкоджені стіни, стеля, ліпнина, підлога, електропроводка, світильник, ванна, комплект меблів, витяжка повітря. 25 червня 2013 року йому знову було заподіяно майнову шкоду шляхом залиття квартири, зокрема, була пошкоджена ванна кімната, а саме: стеля, стіни та підлога та розміщене в цій кімнаті майно. Ці обставини зафіксовані комісією комунального підприємства "Жилкомсервіс" (далі - КП "Жилкомсервіс") в акті обстеження від 25 червня 2013 року.
Позивач просив стягнути з відповідача на його користь 136 090 грн майнової шкоди, 50 000 грн моральної шкоди та 1 000 грн судових витрат, а саме оплату послуг суб`єкта оціночної діяльності з проведення оцінки майнової шкоди.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 14 вересня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 08 листопада 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Суди зробили висновок, що акт обстеження за формою та за змістом не відповідає встановленим законодавством вимогам, що у свою чергу унеможливлює встановлення факту наявності вини ОСОБА_2 у залитті квартири ОСОБА_1 та визначення майнової шкоди внаслідок залиття належної йому квартири.
Постановою Верховного Суду від 08 травня 2018 року судові рішення першої та апеляційної інстанції скасовані, позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача майнову шкоду в розмірі 136 090 грн та у рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000 грн, завданої залиттям квартири, судові витрати віднесено за рахунок держави.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що позивач надав достатньо доказів про наявність факту залиття його квартири, а відповідач не спростував належними та допустимими доказами своєї вини у залитті його квартири, хоча це його процесуальний обов`язок, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 20 серпня 2018 року у відкритті апеляційного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова у цій справі відмовлено.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що апеляційну скаргу подано на рішення суду, що не підлягає апеляційному оскарженню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її із Дзержинського районного суду міста Харкова.
25 травня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Штелик С. В. (суддя-доповідач).
15 квітня 2020 року справу повторно розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не повно досліджено обставини справи. Заявник зазначає, що він є особою, яка не брала участі у справі, проте суд вирішив питання про його обов`язки, як співвласника квартири, а тому має право звернутися з апеляційною скаргою.
Відзив на касаційну скаргу
У травні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що у травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири (т. 1 а. с. 2 - 3).
Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 14 вересня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 08 листопада 2017 року, у задоволенні позову відмовлено (т. 1 а. с. 162 - 168, 230 - 231).
Постановою Верховного Суду від 08 травня 2018 року рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 14 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 08 листопада 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 136 090 грн та у рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000 грн, завданої залиттям квартири (т. 2 а. с. 65 - 67).
13 липня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Апеляційного суду Харківської області з апеляційною скаргою на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 14 вересня 2017 року, як особа, яка вважає себе співвідповідачем у справі (т. 2 а. с. 76 - 80).
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 09 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова у цій справі залишено без руху (т. 2 а. с. 92 - 93).
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 20 серпня 2018 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири відмовлено (т. 2 а. с. 99).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ).
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Отже, розгляд касаційної скарги у цій справі здійснюється у порядку, визначеному ЦПК України в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.